Політика

Воїну «Айдару» не найшли житла в селі. Він зимував у землянці (оновлено)

Вояк АТО Олег Савранський із Новоселиці Катеринопільського району всю зиму прожив у землянці. Раніше сільрада не знайшла йому житло. Мало того – сусіди написали звернення в поліцію. Просять відкрити кримінальне провадження проти Савранського. Причина – самозахват землі під землянкою.

33-річний Олег Савранський колись проживав у Ватутіному. Нині там живуть його родичі. Працював техніком-механіком. Знайомі кажуть, що має «золоті руки». З початком подій на Майдані поїхав у Київ. Возив шини, бив бруківку.

6 липня 2014 був зарахований у батальйон «Айдар».

– Я з перших днів просився в армію, – розповідає в себе в дворі. Поруч стоїть машина – єдине добро родини. Автомобілем давно не їздили – в нього спущені колеса. – Пішов у військкомат у Києві. Кажуть у тебе немає військової спеціальності. Чекай, ми тебе погукаємо. Потім звернувся в навчальний центр Національної гвардії. Те саме. Пішов на Майдан, який улітку доживав останні дні. Знайомі порадили йти в батальйон «Айдар» до Мельничука. Теж приймали не всіх, але мене взяли. Брав участь у боях, зачищав місто Рубіжне, не раз потрапляв під обстріл. Охороняв 32 блокпост біля Новосвітлівки. Улітку 2015 відслужив рік, демобілізувався. Одружився і приїхав із Олею в її рідне село – Новоселицю. Батькова хата стала непридатною для життя – тріснула із вибитими вікнами. Звернувся до голови сільради Павла Прокопенка. Просив допомогти знайти житло й отримати землю.

Сільський голова житла не знайшов. Усі запропоновані варіанти колишньому вояку не підійшли.

– Сільський голова давав якісь страшні хати, як ця, Оліного батька – без вікон, без дверей. Зрештою поселив у колишньому дитсадку. Там жити не можна, опалення немає, стелі високі. А, головне, цей будинок сільрада віддала дитині-інваліду. Тому й ремонт робити не можна, бо чужа власність.

Орендар Олександр Ярмоленко землю теж відмовився надавати.

– Сказав, що вільна земля з’явиться не раніше 2019 року, а до того часу, такі айдарівці, як я вже сидітимуть у тюрмах.

Савранський вирив у яру землянку й перезимував там. Електрику провів від сусіда-дачника. Інші сусіди приходили до нього сваритися.

– Кричали, що загорнуть мені землянку бульдозером. Мовляв, я самовільно захопив землю. Написали донос у поліцію. Вже звідти приїжджали. Ті, що приходили, кричали мені, що через таких, як я бандерівців і війна на Донбасі почалася. Я заборонив їм викидати сміття в яр, розорав нашу ділянку, на якій вони звикли коня пасти. Особливо лютувала депутат сільради Катерина Спільниченко. Казала, що на хату треба заробити, а я її хочу задурно.

Катерина Спільниченко має свою точку зору.

– У нас тоже хлопці з села в АТО були. Поприходили. Працюють. Сільський голова надає їм допомогу. Я не понімаю, з якого дива Савранський із жінкою почали копати землянку. Йому пропонували хату. Як він почав копати і вирізати дерева у яру, сусіди почали возмущатися. А він каже мені:

– Я українець, маю повне право.

– Збирали мешканців вулиці, просили, щоб припинив «забудову», не позорив себе і село. Став погрожувати. Йому ж люди спочатку пропонували: «Давай разом хату відремонтуємо». Не хоче. І голова, і директор їм з жінкою роботу пропонували. Теж не хочуть. Тільки – то там хату хочу, то там. Зараз люди мовчать, то й я мовчу.

Ідемо до сусідів із якими Олег конфліктує.

– Йому пропонували кілька будинків, а він хоче із усіма зручностями – ванною, санвузлом. Де в селі такі хати? – дивується Ірина Писарчук. – Все йому не так. Люди кажуть, не рий цієї землянки, не ганьби село. Не слухається. Хтось у серцях крикнув, що ми її загорнемо. А він каже, що розтяжки поставить.

Олег заперечує слова сусідки.

– Сільський голова жодної хати не давав. За все треба було платити. Той будинок коштує 10 тисяч гривень, а той 15. І такі хати, що доброго слова не варті. Я в землянці все обклав каменем, на підлозі вистелив плиткою. Є санвузол.

Олег іде майструвати теплицю. Сподівається, що ситуація із житлом вирішиться найближчим часом. Його дружина Ольга – на четвертому місяці вагітності.

– У мене в селі було 13 воїнів АТО, – каже сільський голова Павло Прокопенко. Один загинув – якраз племінник Ірини Писарчук. – З рештою не мав жодних проблем. Тільки з цим Олегом. Хату не можемо на них переоформити, бо вона на Ольгиному батькові. Документи на світло в РЕСі замовили. Підключити я не можу, бо на стовп не полізу.

До кабінету заходять кілька колишніх вояків АТО.

– У вас ніхто не воює? – запитують сільського голову. Ми потурбуємося, щоби ваших рідних призвали. Можливо, це навчить вас ставитися до солдат із повагою.

Забирають Прокопенка і їдуть в землянку до Савранського. За кілька годин повертаються. Кажуть, що домовилися із Олегом. Він має вибрати, чого насправді хоче. Чи ремонтувати стару хату, чи купити нову. Гроші на придбання допоможуть зібрати.

Читайте також: Співробітників СБУ звинувачують у закатуванні підозрюваного в тероризмі.

Джерело.

Загрузка...

Related Post