Економіка путінської Росії не витримає санкційного тиску. Рахунок пішов на місяці. Кремлю терміново потрібно позбутися від санкцій або, як мінімум, домогтися їх істотного пом’якшення, зберігши при цьому обличчя. Підхід не змінився: поступитися повинні Україна та її західні партнери. На реалізацію плану по “примиренню” на московських умовах кинуті всі сили, медійні ресурси, підключені агенти впливу і просто політичні дурні. Відразу по декількох каналах українцям намагаються вселити, що відмова від Криму зупинить російську агресію, – пише Сергій Стельмах в колонці на “Крим.Реаліі”.
Депутат Верховної Ради Надія Савченко вважає, що у Києва є можливість мирним шляхом повернути окуповані райони Донбасу, але для цього потрібно відмовитися від домагань на анексований Крим. Вона вважає, що росіяни обов’язково висунуть таку умову в ході підсумкових переговорів щодо долі ОРДЛО. Альтернативою може бути тільки війна.
“Як би не кричали і ні рвали на собі вишиванки деякі народні депутати, скільки б вони не кричали, що ми не здамо. Вони повинні відмовитися від Криму”, – заявила Савченко. За її словами, зараз Крим є невизнаною окупованою територією. “Крим – це чергове Придністров’я”, – вважає нардеп. І щоб не перетворювати в Придністров’ї ще й Донбас, від Криму слід відмовитися, стверджує Савченко. Іншого мирного шляху вирішення питання, на її думку, немає.
Савченко озвучила потаємну мрію Москви: домогтися скасування санкцій, залишившись з Кримом в кишені, і потім розвалювати Україну зсередини за допомогою політичних спецоперацій або чергового військового вторгнення.
По-перше, Крим не можна порівнювати з Придністров’ям. Пані Савченко в черговий раз продемонструвала, що вона взагалі не розуміє політичних і юридичних нюансів. Невизнану молдавську “республіку” можна порівнювати з аналогічними маріонетковими режимами в Південній Осетії і Абхазії. Росія їх утримує під власним контролем, але Кремль так і не зважився на одностороннє приєднання територій. Крим – унікальна ситуація. Останній раз подібні територіальні “кульбіти” проробляли нацисти під час Другої світової війни.
Друге, будемо говорити прямо: Савченко озвучила варіант зради українців і кримських татар, які вимушено опинилися під російською окупацією. Далеко не всі можуть зібрати речі і переїхати на материкову частину України. На окупованій території їх тримають старі родичі, які потребують догляду, майно, нерухомість. Причин може бути тисяча. Вони вимушено отримали російські “аусвайси”, їм доводиться з огидою дивитися на те, як окупанти руйнують їх рідний півострів. Вони живуть з думками про те, що рано чи пізно окупація закінчиться, сподіваючись дожити до світлого дня звільнення. І тут з’являється черговий київський “стратег” (вчора це був олігарх Віктор Пінчук, сьогодні – нардеп Савченко), який запропонував відмовитися від власних громадян, залишити їх гнити в смердючому болоті “русского мира”. Пінчук після скандальної статті в західній пресі змушений був виправдовуватися. Мовляв, він не мав на увазі остаточну здачу півострова, але осад все одно залишився. Українська громадська думка нещадно відшмагала його ідеї, викладені в статті. Вимушені виправдання олігарха стали ознакою того, що українське громадянське суспільство може протистояти пораженцям і панікерам. Аналогічною повинна бути реакція і на заяви одіозного народного депутата.
Третє і найголовніше: “кримський план” Савченко – відкладений крах Української держави. Навіть отримавши Крим, російський президент Володимир Путін і його команда не заспокояться, поки не ліквідують нашу країну як суб’єкт міжнародного права. Анексувавши навесні 2014 року український півострів, вони не припускали, що санкції поставлять російську економіку на коліна. Тепер росіяни “доїдають” резервний фонд. Залишився останній шматок у вигляді так званого фонду національного добробуту. Скільки в ньому “живих” грошей, толком ніхто не знає. Москві потрібно терміново позбутися від західних санкцій зберігши при цьому обличчя. Варіант “Крим в обмін на Донбас” – остання надія Кремля. Зараз по всіх російських телеканалах крутять інформаційний водевіль під назвою “Санкції скоро скасують!”, Налаштовуючи громадськість на якусь “операцію” з Заходом. Але це не означає, що війна проти України завершиться.
У недавньому минулому Савченко служила в армії, і як військова людина вона не може не розуміти, яка саме роль відведена анексованому Криму. Кремлівському ватажкові і його поплічникам півострів не потрібен сам по собі. Його захоплювали не заради збільшення нових територій (Москва не може освоїти вже наявні), патріотичних міркувань або захисту етнічних росіян. Їм потрібен був військово-стратегічний плацдарм для удару по Україні. На півострові деградують всі сфери, які ніяк не пов’язані з війною. Кремлю плювати на медицину, освіту і розвиток соціальної інфраструктури. Рішення енергетичних проблем диктується більшою мірою необхідність забезпечувати роботу силовиків і потреби військових частин і об’єктів.
Російське військове командування створює на півострові загальновійськову армію і підсилює флот. Робиться таке не заради оборони. Дане угрупування військ – армія вторгнення. Відмовившись від Криму заради “обміну” його на окуповані райони Донбасу, наша країна отримає не мир, а нову війну і безчестя.
Читайте також: Чоловік помер після купання на Водохреща біля Львова
