У житті кожної людини настає момент, коли їй здається, що всі навколо збожеволіли. У мене цей момент настає кожен раз, коли я чую про те, що у когось зі знайомих народилася дитина, пише видання “Виховай”.
Справа, звичайно, не в самій дитині, а в імені, яке креативні батьки замислили проти свого чада. Так, в більшості випадків це саме так – здається, що як тільки вона народилася, мама і батько тут же хочуть поставити її в кут, але через те, що вона ще не вміє стояти, вони просто дають йому огидне ім’я. З бажання поглумитися.
Не секрет, що мода на імена циклічна. Наприклад, у мене в класі було п’ять Лєн і чотири Сергія, але зараз, по-моєму, ця біда досягла воістину вражаючих масштабів. І це при тому, що люди завжди можуть зайти в гугл, забити: “найпопулярніші імена в цьому році” і виключити їх всіх. Але ні, навіщо? Нехай наша дочка буде десятою Софією в класі! Це мило, вони всі будуть кликати один одного по прізвищу, тому що імена у них однакові. Марій народилось стільки, що, здається, нове покоління батьків як би виправдовується за 70 радянських років непопулярності цього імені. Ну а якщо у вас не Марія і не Софія, то висновок напрошується сам собою: вашу дочку звати Єва. Бінго!
Серед хлопчиків користуються популярністю імена євангелістів. Не знаю чому, але велика кількість Марків вражає уяву. Є версія, що це найпопулярніше Євангеліє, тому що воно найпростіше і багато прочитують тільки його. Може бути, популярність цього імені якось пов’язана з повторною євангелізацією нашої країни, я не знаю. Побратими Марка теж присутні – Матвії з Луками в більшості населяють пісочниці, а Іванів і так завжди було достатньо. Ну і Микити, нарешті, відступили на другий план, поступившись пальмою першості Арсеніям і Богданам.
Читайте також: Жінки з цими іменами зводять чоловіків з розуму
Але це, по суті, не біда. Немає нічого поганого в тому, щоб хотіти бути як всі. Набагато гірше, коли батьки хочуть дати дитині якесь особливе ім’я. Ну, особливе, ви розумієте. Чому при цьому не враховується факт наявності в нашій культурі по-батькові і немилозвучність, найчастіше, зі своїм прізвищем – велика загадка. Але мені здається, люди просто переоцінюють себе. Коли вони називають дочку Франческа або Джессіка, можливо, їм здається, що вона зовсім скоро вийде заміж за англійця і поїде жити в Саcceкс, а там буде Джесікою Палмер – це набагато краще ніж Людмила Палмер або Валентина Палмер. Так, безумовно. Але поки вона – Джессіка Андріївна Скубко, і мінімум 20 років їй потрібно буде з цим жити, ви подумали про це?
Або інша крайність, теж дуже популярна: старовинні імена. Слов’янські там або грецькі, але такі, щоб віяло пліснявими книгами і амулетами. Ось, наприклад, Архип. Що повинна зробити дитина, щоб отримати таке ім’я? Ось ця маленька невинна грудочка, за що ви з нею так? Він що, народився з палицею? Він народився з бородою, подивився на вас каламутним оком і сказав: “У наші часи такого не було!” І ви відразу: “А, так це ж Архип, звичайно!” Або Світозар. Ви ж розумієте, що всі називатимуть його Світланою? Або Світозавром, якщо не лінь. Багато виправдовують за таке ім’я наявністю в туманній історії якогось предка з таким ім’ям. Слухайте, чим далі в глиб століть, тим більше предків – вони ростуть там, у темряві, в геометричній прогресії. Ви не могли вибрати нічого менш ідіотського? Мою прабабу звали Домна, наприклад. Домна Іванова, і я не знаю, в якій стадії менінгіту я повинна буду назвати Домною свою дочку.
Але і це все дрібниці. Найстрашніше – це подвійні імена. Скажіть, про що ви думаєте взагалі, коли це робите? Вам здається, це якийсь західноєвропейський шарм? Марія-Стефанія Сергіївна Косенко. І добре ще, якщо просто Косенко! А то ж в таких сім’ях люблять дати подвійне прізвище: Марія-Стефанія Сергіївна Косенко-Павлюк. Скільки краси в одній людині! При цьому всім зрозуміло, що звати її будуть просто Маша, так перед ким ви випендрюватися? Перед паспортисткою? Або вам здається, що навколо цього імені сам собою побудується фамільний замок, зграйка послужливих лакеїв і закрита приватна школа? Ні, ви все ще в живете в хрущовці в Селідово з батьками. З звичайними батьками і Кариною-Христиною Олексіївною Жуковою-Стеценко. Стеценко – це ж дивовижне прізвище, неодмінно потрібно зберегти його для нащадків. Або ось ще – у мене був знайомий, який назвав дочку Ганна-Ніколь, я клянусь вам! Не знаю, на що він розраховував, але явно не на чоловіка з прізвищем Сміт.
Єдине, що мене нескінченно дивує, – це те, що не дивлячись на популярність здорового способу життя, тантри, буддизму, ну ось цього всього, ніхто не називає дітей Брахмачарья або Парваті. Хоча ні, у мене була одна знайома, яка назвала дочку Марія-Гангу, і у неї, до речі, були проблеми з соціальними працівниками. Але чому тільки у неї – ось в чому питання.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторських статей. Думка редакції може не збігатися з авторською.
