Дозвілля

Усе, що ви не знали про історію великодніх писанок

Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років.

Перетворювати звичайне куряче яйце на барвисту писанку колись уміли всі жінки – від карпатських селянок до панночок із міст.

Для початку вибирали яйця у молодих курей і готували барвники. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори дикої яблуні, зелений – з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника.

Нових візерунків майстрині ніколи не вигадували, а змальовували з торішніх. Так і зберігались традиції. Зрештою зображення наносили не для краси, а вкладали в них свої побажання та благословення.

Дубове листя вказувало на силу та довголіття, сварга провіщала добро й захищала від темних сил, дерево життя символізувало продовження роду. А подарувати писанку із зіркою означало освідчитися в коханні. Колись ці символи вмів читати кожен.

Вміст яйця в писанках ніколи не видували. Яйце – ж символ життя, тож як же можна його забирати. У деяких регіонах існує повір’я, що видуту писанку не можна тримати вдома, бо в ній ховається нечиста сила.

Якщо дотримуватись усіх технологій, то сире яйце не буде псуватися, а з часом просто зсохнеться. Зрештою писанки ніколи не призначалися для того, аби їх їли. Натомість вони ставали подарунками для родичів, друзів чи похресників.

Інша справа з крашанками – яйцями, пофарбованими в один колір. Їх якраз і готували до святкового столу. А щоб добре зберігалися протягом усіх свят, їх варили в суботу – зазвичай 13 штук, маючи на увазі апостолів та Христа.

Великоднього ранку молоді дівчата вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні монети. Це мало додати сили й краси. Шкаралупа посвяченої крашанки ставала оберегом на весь рік.

Читайте також: Вербна неділя: якими цілющими силами наділені котики (відео).

Джерело.

Загрузка...

Related Post