Без рубрики

Українцi виїжджають. Пять шляхів втечі з України.

Масштаби виїзду з України зростають – видається, влада навiть не усвiдомлює, якi це матиме наслiдки Черги за вiзами. Черги на кордонах. Українцi виїжджають. На заробiтки. Робити бiзнес. На навчання. А багато хто – i назавжди. Виїжджають робiтники, студенти, бiзнесмени, науковцi. Їдуть жiнки, аби вийти замiж за iноземця. Навiть тi данi статистики, якi стають публiчно доступними, дають змогу зрозумiти драматичний обсяг мiграцiї робочої сили з України, пише газета “Експрес”.

Скажiмо, лише дозволiв на роботу сусiдня з Україною Польща минулого року видала понад 800 тисяч, ще 300 тисяч – Iталiя. 60 тисяч наших студентiв торiк поїхали навчатись у польськi вишi, 25 тисяч – у нiмецькi. А тепер додайте сюди статистику з iнших країн – i перед вашими очима постане вражаюча реальнiсть: українцi масово виїжджають iз країни, втративши вiру в змiни на краще.

У розпалi лiтнього робочого сезону спорожнiють села в багатьох регiонах України, багато квартир у мiстах залишаться пусткою – люди поїдуть. Цьогорiч, за розрахунками, у лiтнi мiсяцi за кордоном опиниться понад п’ять мiльйонiв людей – бiльше як половина її теперiшнього трудового потенцiалу. Усi вони працюватимуть на економiки чужих країн, бо рiдна стала мачухою. Як ви розумiєте, значна частина трудових мiгрантiв уже нiколи не повернеться додому – хiба на Великдень чи Рiздво або щоб провiдати родину.

Сумно. Дуже сумно, коли з країни їдуть люди, сповненi сил i надiї. Опитування свiдчать: 65% українцiв у вiцi 14 – 35 рокiв хочуть виїхати за кордон тимчасово або назавжди. Що вони там шукають? Кращого життя. Неважко зрозумiти, що мiграцiйнi настрої в наступнi роки тiльки посилюватимуться. Якi головнi шляхи обирають для цiєї болючої втечi в невiдоме нашi земляки?

НА НАВЧАННЯ

“Кiлькiсть українських студентiв, якi їдуть на навчання за кордон, буде збiльшуватися, – коментує Єгор Стадний, виконавчий директор аналiтичного центру CEDOS. – Цiй тенденцiї сприяє глобалiзацiя, ринок мiжнародної освiти постiйно зростає. У 2005 роцi у свiтi було 3 млн. студентiв, якi навчалися не в країнах свого громадянства, у 2012-му таких студентiв було вже 4,5 млн. Вступаючи в закордоннi вишi, наша молодь сподiвається на краще майбутнє в країнах ЄС”. Найбільшою популярністю користуються польські, німецькі, канадські, французькі і навіть австралійські вищі навчальні заклади. Кожна країна приваблює по-своєму. Наприклад, польські приватні університети поступаються якістю державним, проте в них дуже легко вступити. Натомість у Німеччині чи Чехії більше приваблюють державні університети, які дають гарну якість освіти, і українці вступають до них здебільшого на загальних засадах, змагаючись із німецькими абітурієнтами. “Також досить часто освіта за кордоном є доступнішою, аніж в Україні, особливо, якщо ви – здібна людина. Чехія та Німеччина пропонують безоплатне навчання для іноземців за своєю Конституцією, – пояснює експерт. – У Франції плата є фактично символічною, Польща пропонує чимало стипендій та безплатне навчання для поляків за походженням. Тобто, в таких випадках ви витрачаєте кошти лише на проживання, а інколи вам навіть дають стипендію”.

НА РОБОТУ

За кордоном сьогодні працюють від 3 до 5 млн українців. Лише в Польщі нараховують до 1 млн наших заробітчан. “Європейці визнають, що не можуть обійтися без наших робітників, як кваліфікованих, так і ні, – каже експерт з міграційних питань Максим Савлюк. — Скажімо, уряд Чехії затвердив програму, яка дозволяє у прискореному режимі прийняти на роботу півтисячі фахівців з України. Найбільше чехи зацікавлені у будівельних інженерах, фахівцях з інформаційних технологій, проектантах, електротехніках, медиках. А от поляки активно запрошують на сезонні роботи, — збір ягід, овочів, будівництво”. Також цікаво, що за результатами цього дослідження Польща (22,5%) обійшла Росію (19,2%) як основну країну призначення для довготермінових трудових мігрантів. За ними йдуть Чехія (18%), Італія (15,7%) та Німеччина (3,2%)”. Сьогодні єропейська економіка знову переживає бурхливий злет. У більшості країн Європи знову не вистачає робочих рук. Це означає, що ці країни будуть зацікавлені в припливі робочої сили з третіх країн. І нема сумніву в тому, що саме наша країна стане одним із основних постачальників кадрів для європейських підприємств.

ЗАМІЖ ТІЛЬКИ ТАМ

За будь-яку ціну вирватися звідси прагнуть і молоді українки. Працівники РАЦСів зізнаються: якщо до 2010 року реєстрували до десятка шлюбів з іноземцями на рік, то тепер – по декілька сотень. Не цураються українки укладати шлюбні стосунки із вихідцями з Сирії, Іраку та Йорданії – вони мають високі шанси на легалізацію в Європі. А ще, за статистикою, українки найчастіше роблять щасливими наречених з Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Греції, США, Канади, Ізраїлю, Туреччини, Єгипту, Бельгії, Великої Британії, Китаю, Ірландії, Австралії. У Києві майже кожен десятий зареєстрований шлюб – з іноземцем! “Інтернаціональних шлюбів справді значно побільшало, в цьому допомогає інтернет, – розповідає експерт Оксана Виговська. – Люди стали частіше знайомитися через соціальні мережі, більше подорожують за кордон, вчаться там. Наші представниці прекрасної статі мріють про стабільність та матеріальне благополуччя. Вони вірять, що шлюб з іноземцем, навіть з африканцем, може це їм забезпечити. Моя однокласниця вийшла заміж за камерунця, який тут вчився у медичному. Пам’ятаю, всі були в шоці – знайомі, друзі, родина. Вона виїхала з ним до Африки й каже, що щаслива. Та й чого дивуватися?! Адже за рівнем життя ми вже відстаємо від деяких африканських країн”.

РОБИТИ ГРОШІ

Чимраз більше українських підприємців перереєстровують свій бізнес за кордоном. Найчастіше – у балтійських країнах, Польщі, Словачині, Чехії, Угорщині.  Кажуть, там нема корупції, численних перевірок. Головне – платити податки і не порушувати закони. І нашим співвітчизникам таки вдається подивувати навіть Європу, яка вже, здається, бачила все. Нещодавно українці відкрили в Польщі найменшу кав’ярню, облаштувавши її лише на 6 квадратних метрах. Родзинками закладу стали його крихітні розміри та смачна кава, тож відвідувачів не бракує. “Вважаю, що основними перевагами відкриття українцями бізнесу в сусідніх з Україною країнах є географічне розташування, схожа мова, відсутність обмежень роботи з іншими країнами Євросоюзу, відсутність обов’язкової норми з продажу валюти з поточного рахунка підприємства, високий і порівняно недорогий рівень життя”, – каже Наталія Погрібна, виконавчий директор аудиторсько-консалтингової компанії. “Єдине, про що потрібно пам’ятати, так це те, що українське законодавство зобов’язує фізичних та юридичних осіб отримати індивідуальну ліцензію НБУ для інвестування в корпоративні права за кордоном”, — каже Ярослав Романчук, керуючий партнер Міжнародного правового центру.

ТВОРИТИ І ВИНАХОДИТИ

Починаючи з 1991 року, Україну покинуло за різними даними 100 тисяч учених. За словами директора Державного фонду фундаментальних досліджень Бориса Гриньова, кількість молодих українських науковців, що прагнуть виїхати за кордон та реалізувати себе в розвинених країнах, просто вражає: в одній тільки Німеччині в даний момент навчаються і працюють 25 тисяч осіб з України, які отримують грантову підтримку від держави. “Згідно з даними ЮНЕСКО, в останні роки кількість науковців у світі збільшилася на 20%, – розповідає Анатолій Широков, голова профспілки працівників НАН України. – А в Україні лише за 2015 рік Національну академію наук полишило 2730 осіб, з них 95 докторів наук і 511 кандидатів наук. З 1991 року кількість науковців у країні зменшилася втричі. Це найбільші втрати серед всіх галузей та сфер діяльності. Одна з причин – дуже низька зарплата та матеріально-технічна база. Минулого року середня зарплатня по Академії наук була 3999 гривень. Якщо в США, наприклад, кожні сім років оновлюється парк наукового обладнання, то нашим ученим, зокрема дослідникам, часто доводиться ремонтувати ті прилади, які були у вжитку 20 – 30 років тому, і працювати на них. Наукові обміни, стажування завжди були. Люди їхали, набиралися досвіду в іноземних лабораторіях, але поверталися додому. Тепер, якщо вчений добре знає англійську і йому пропонують залишитися за кордоном, то він без вагань погоджується. Там є перспективи, гідна зарплата. А от наша наука втрачає: щоб виростити кандидата наук, треба щонайменше 10 років, докторанта – ще більше часу”.

НАЗАВЖДИ

Активно виїжджають українці в інші держави й на постійне проживання. Найбільше людей виїхало в Ізраїль, Росію, США, Німеччину. А ще, до речі, щорічно приблизно 900 тисяч наших громадян подають заявки на отримання грін-карти США. 5 тисячам особам щороку щастить виграти цю лотерею, більшість із них їдуть жити та працювати в США. Україна перетворилась на вокзал, звідки українці роз’їжджаються у світи. Хтось знайде себе там, хтось ні. Але всі вони готові на цей відчайдушний крок, на те, щоб покинути батьківщину, бо втомились чекати. Люди готові ризикнути усім, щоб бодай спробувати смак іншого життя.

Читайте тут: ЄВРОПА НА ВЛАСНІ ОЧІ

Джерело.

Загрузка...

Related Post