Дозвілля
Український прапор синьо-жовтий. А може, ні?

Історики в довгій дискусії про те, як має виглядати Державний прапор України, розставили всі акценти

28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила Державний прапор України, а отже, і почерговість розташування кольорів на ньому. І хоча в різні історичні періоди розвитку нашої держави сині та жовті кольори домінували на хоругвах і стягах, ці кольори весь час супроводжувалися суперечками про те, який з них має домінувати згори — синій чи жовтий?

Чому саме ці дві барви стали символом нашої держави?

Реклама

– Синьо-жовті барви асоціюються ще з княжими часами. Вони використовувалися у Галицько-Волинській державі – Руському королівстві, – розповідає Андрій Гречило, фахівець у галузі геральдики та вексилології, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАНУ, – загальним територіальним гербом якого був золотий лев на синьому тлі.

-Зрештою, член петербурзької Академії наук, академік Ф.Корш, знавець давніх пам’яток культури України, писав цареві Олександрові III, що золоті й небесні кольори прапорів – це барви Малоросії, – продовжує Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук Науково-дослідного інституту українознавства. – І що вони використовувалися на цих землях ще з часів київських князів й до розпуску козацтва Катериною ІІ.

У березні 1848 року в Австрійській імперії вибухнула революція, яку названо “Весною народів”. І коли Головна Руська Рада обирала національні руські кольори, то взяли за основу символіку саме Руського королівства, апелюючи до історичних традицій. Тому оголосила своїм гербом золотого лева на блакитному тлі й саме синьо-жовтий прапор. Синій колір у прапорі символізував мир і спокій, а золотий (жовтий) – зірки на ясному небі – світло, до якого слід прагнути.

Уже на початку ХХ століття Січові стрільці використовували блакитно-жовтий прапор, а саме — блакитне полотнище із золотистим обрамленням. На ньому з одного боку зображався Архистратиг Михаїл, з іншого – емблема УСС (Українських Січових Стрільців). 28 жовтня 1917 року Митрополит Андрей Шептицький освятив цей стяг.

– Досі точаться суперечки про порядок на кольорах державного стягу. Чому так?

П. Гай-Нижник:

– Що ж до плутанини із барвами прапора, то вона виникала до часу оголошенням самостійності Української Народної Республіки у 1918 році. Саме синьо-жовті кольори стали офіційними в УНР. Зрештою, у Тимчасовому законі про флот УНР від 14 січня 1918 року йшлося про те, що прапорами Української військової флоти є полотнище в двох – блакитному й жовтому – кольорах. У кряжі блакитного кольору — історичний золотий тризуб з білим внутрішнім полем у ньому. Тобто блакитна смуга розташовувалася угорі.

Була пропозиція затвердити прапор жовто-блакитних барв. Проект такого українського морського знамена був прийнятий Малою Радою міністрів 18 січня 1918 року. Проте Рада народних міністрів та Українська Центральна Рада цей проект не затвердила.

Досі дехто стверджує, що 22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Державний прапор УНР – жовто-синє полотнище. Це – міф. Адже зараз відомі всі протоколи засідань Центральної Ради. 22 березня 1918 року питання щодо прапора не розглядалося.

Зрештою, за Української Держави (Гетьманату Павла Скоропадського) та за часів УНР Директорії як державний використовувався теж синьо-жовтий прапор. Прапором ЗУНР було синьо-жовте прямокутне полотнище. Синьо-жовтий прапор теж затвержено як офіційну символіку на Підкарпатській Русі 20 березня 1920 року. Прихильники синьо-жовтого прапора тлумачили свою позицію таким чином, що жовтий колір символізує Західну Україну, а Наддніпрянщину – синій. Тому саме синій колір – колір Великої України, має бути вгорі. Згодом символіку кольорів прапора почали тлумачити в інший спосіб: синій – це небо, а жовтий – це лани.

– На цьому дискусії щодо барв прапора припинилися?

Реклама

П. Гай-Нижник:

– Ні. У період після 1920 року й до початку Другої світової війни у Західній Україні, яка була окупована Польщею, знову почалися дискусії про порядок кольорів на прапорі. Прихильники жовто-синього обгрунтовували свою позицію правилом, яке існувало в німецькій вексилології (прапорознавство) для створення міських прапорів. Згідно з цим правилом, зверху була барва основного символу, а знизу — барва поля герба. А гербом УНР був золотий тризуб у синьому полі. Тож жовтий мав бути згори.

Проте це правило не застосовувалося до прапорів держав. Зокрема, про це свідчить прапор Угорщини, Боснії, Сінгапуру. Проте у 1941-1944 роках дивізія “Галичина” використовувала жовто-синій прапор. Таким був стяг і в ОУН (М) – “мельниківців” та “бульбівців”. Тим часом в ОУН (Б) – (“бандерівців”) державний стяг був синьо-жовтий, а організаційний – червоно-чорний.

І ось 28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову “Про Державний прапор України”, тут розставлено усі крапки над “і” остаточно.

Богданна МАРТИНИК

Читайте також: Вийшла з дому і не повернулась: У Львові розшукують жінку з хворобою Альцгеймера

Джерело.

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post