Без рубрики

Українська мова-2041: Українсько-англійський суржик та зникнення “іваничів”

На 25-ти річчя України ми вирішили з’ясувати у експертів як виглядатиме наша Батьківщина у свої 50 років.

Думками про майбутнє української мови  поділився український мовознавець, перекладач, публіцист, доктор філологічних наук, професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії наук вищої школи України Олександр Пономарів.

Пономарів говорить, що в Україні “скоріше загине влада, ніж мова” і зрештою українська повністю витіснить російську.

На думку професора, засилля англійських слів в майбутньому відчуватиметься не настільки сильно. “Зараз воно є, але я впевнений, з часом все нормалізується. У переломні моменти в житті країни завжди у мові з’являються запозичення. Виникає безліч нових процесів та понять, які потрібно називати. Але я пропоную спочатку подивитися, чи нема відповідника в нашій мові, а вже потім запозичувати. Звісно, за такий період буде дуже багато неологізмів, які з часом стануть звичайною лексикою, але історизми і архаїзми залишаться також”, – наголошує Пономарів.

Анатолій Висоцький – мовознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, декан факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету ім. Драгоманова– вважає, що за 25 років українська мова має стати однією з найрозвинутіших у світі.

“Перш за все зміни відбудуться у лексиці. Насамперед, у загальновживаній, науково-технічній та у політичній. Звісно, зміниться й сленг. Відбудеться старіння лексики. Наприклад, терміни, які з’явилися під час Революції гідності, будуть відходити. Але це стосується не тільки суспільно-політичної лексики. Навіть побутово-ужиткова лексика старіє і молоде покоління не знає значення давніх слів”, – говорить експерт про можливі перспективи української.

Додає, що на українську переходитиме все більше міст.

“За останні 20 років міста, які були абсолютно зросійщені – наприклад, Хмельницький і Чернігів – стали україномовними. Це сталося не тільки через еволюційні зміни, але й завдяки тому, що почали відкривати українські школи, виші. Навіть Київ змінився кардинально в цьому плані”, – каже професор.

Тож в майбутньому суржик може стати не українсько-російським, а українсько-англійським.

“Вже зараз молодь використовує у спілкуванні, особливо у соцмережах, половину англомовних термінів, які вплітаються в українську мову. Цей сленг, на щастя, не має широкого вжитку, і достеменно невідомо, чи буде він панувати у мові. У будь-якому разі українська існуватиме, адже існує так званий самозахист. У критичні часи, за будь-якої влади, при ухвалюванні законів, які шкодили мові, вона підносилася. Наразі конкурс на спеціальність “Українська мова та література” зріс – так проявляється самозбереження мови”, – акцентує Висоцький.

На думку Оксани Мацько, доцента Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, прогнозувати тенденції розвитку мови важко, адже вони залежать від розвитку суспільства. З тенденцій можна виділити лібералізацію мовної норми і компресію.

“Тексти стають компактними, речення коротшими, виникає багато абревіатур. Це пов’язано з багатьма позамовними чинниками. Особливо це помітно у інтернет-комунікації, яка відіграє все більшу роль у житті сучасної людини”, – зазначає Мацько.

В мові з’являться нові запозичення, адже і зараз активно запозичають з англійської. А от кількість російські запозичень (особливо жаргонних), які люди черпали зі спільного інформаційного простору – наприклад, з серіалів, зменшиться.

Може змінитися і традиційна форма звертань.

Читайте також:БРАТИ КАПРАНОВИ ВЛАШТУВАЛИ БУРНИЙ СКАНДАЛ ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКУ МУЗИКУ НА МАЙДАНІ

“Форми звертання по батькові є традиційними для української мови, але, за моїми спостереженнями, на практиці їх використовують все менше. Їх уже уникають у сучасній бізнес-комунікації. Хотілося б, щоб в майбутньому стали невимушеними звертання “пан” та “пані”. Наразі їх легко вживають на заході, але на сході і півдні до них ставляться упереджено, спрацьовує якась пострадянська перепона”, – каже експерт.

Джерело.

Загрузка...

Related Post