Історія

У ХІХ столітті на Галичині були переконані, що боротьбу феміністок ініціює нечиста сила (відео)

Однією із перших українських феміністок вважають галичанку Наталію Кобринську. Саме вона створила в Івано-Франківську просвітницьке «Товариство руських жінок», та разом із Оленою Пчілкою видавала жіночий альманах «Перший вінок». Однак для консервативного суспільства кінця ХІХ століття такі ідеї були надто прогресивними. Люди навіть говорили, буцімто, феміністок підтримує сам диявол.

Письменницю Наталю Озаркевич-Кобринську без жодного пафосу називають першою українською феміністкою. Її ідеї шокували усіх, адже вважалось, що коли жінки стануть феміністками, то суспільство залишиться без дітей.

Наталя Кобринська ж думала інакше. І навіть її батько – депутат Галицького сейму Іван Озаркевич –  всіляко підтримував прогресивні погляди доньки.

«Кобринська зростала у надзвичайно передовій, модерній атмосфері. Батько запрошував багато людей, йшли обговорення актуальних питань, в тому числі, і питань емансипації», – наголошує кандидатка історичних наук Ольга Бежук.

До того ж, Наталя знала кілька мов і саме завдяки європейським творам познайомилася із принципами феміністичних рухів. Вона побачила значний контраст між становищем українських і європейських жінок.

Відтак, у 1884 році 29-річна дівчина вирішує створити у Станіславові одну із перших жіночих організацій в Україні – «Товариство руських жінок».

«Метою була літературна, духовно-виховна і просвітницька праця. Тобто, це товариство мало розказувати українським жінкам про провідні ідеї української емансипації у світі», – розповідає кандидатка філософських наук Тамара Злобіна.

І вже на перший зʼїзд прибуло більше сотні освічених жінок із всієї Західної України. А через кілька років саме Кобринська ініціює видання ще й жіночого альманаху під назвою «Перший вінок».

«Альманах виходив на кошти Олени Пчілки. Там було 17 авторів із Наддніпрянської України», – каже директор муніципальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського в м. Чернівці Леся Щербанюк.

У журналі Наталя Кобринська публікувала і власні художні твори, і свої публіцистичні тексти з феміністичними ідеями.

«Жодна ідея не забезпечить жінці самодостатнього становища. Жінка сама повинна відчути себе людиною, розкріпоститися – і тоді вона стане достойною партнеркою чоловікові», – наголошує Ольга Бежук.

Крім того, Кобринська у своїх публікаціях закликала жінок до економічної свободи.

«Щоб полегшити жінці можливість працювати, треба створювати для неї відповідні умови. Також їй належала думка про створення дитячих садочків», – розповідає Бежук.

Однак, такі ідеї галичанки наприкінці ХІХ століття були аж надто прогресивними. Тому й не дивно, що часто не знаходили схвальних відгуків у консервативному галицькому суспільстві.

«У Наталі Кобринської був її соратник – адвокат і посол Австрійського сейму Теофіл Окуневський, який допомагав і всіляко просував ідеї жіночої емансипації. Але й сам Теофіл Окуневський наражався на критику і навіть писав, що в той час на Галичині усі говорили, що цю боротьбу інспірує сам чорт», – зазначає Злобіна.

Джерело.

Загрузка...

Related Post