Політика

“Тест на Кононенка”. Чи готовий Порошенко посадити свого соратника і друга?

“У мене і моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції”, – залишаючи свій пост заявив екс-міністр економіки Айварас Абромавічус.

Абромавічус на всю країну звинуватив главу фракції БПП Ігоря Кононенко в тому, що той лобіював призначення своїх людей на посади декількох держкомпаній. Серед цікавих Кононенко підприємств – “Укрхімтрансаміак”, “Укрзовнішінформ”, Агентство акредитації України та інші.

Публічні звинувачення в корупції свого соратника і партнера по бізнесу Ігоря Кононенко президент тут же переадресував в НАБ, запевнивши, що Ігор Кононенко готовий співпрацювати з новим органом, покликаним боротися з корупцією. Такий ось хід конем.

Глава НАБ Артем Ситник на всі питання про справу Кононенко, як правило, опускає очі і каже щось невиразне – на кшталт того, що “ведеться слідство”.

Він, як ніхто інший, розуміє, в яку непросту ситуацію потрапив. Всі, хто знають, як працюють слідчі органи, усвідомлюють, що “справа Кононенко” – це блеф і маніпуляція з боку президента. “Заяви Абрамовічуса – це тільки слова. Вони не можуть бути складом злочину. Довести примушення до будь-яких дій постфактум – неможливо. І це президент прекрасно розуміє”, – запевняє керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Вчора президент був присутній на присязі перших 30 бійців Управління спеціальних операцій, тих самих, які будуть “забійною силою” при затриманні топ-корупціонерів. Якщо детективи Бюро доведуть причетність Ігоря Кононенко до корупційних схем, цей спецназ опиниться на порозі будинку людини, яку між собою чиновники і бізнесмени називають “гаманцем президента”. В іншому випадку – робота НАБ буде дискредитована, а “боротьба з корупцією залишиться” тільки на словах.

Що вже зробив НАБ за короткий термін з моменту створення і як детективи Бюро оцінюють перспективи “справи Кононенко”?

Як створювалося НАБУ?

“Новий орган ще толком не заробив, а його вже звинувачують в корупції. Для спецназівців бюро закупили шкарпетки по завищеній ціні – 373 гривні за пару”, – бадьоро начитує стендап на сходинках будівлі Національного антикорупційного бюро журналіст телеканалу “Україна”.

Віталій Шабунін, координатор Центру протидії корупції, почувши слова журналіста, лише посміхається:

“Слухай, шкарпетки – це вже четверта інформаційна атака на НАБ за останній час. Ситник вже багато разів пояснював, чому спецодяг для спецзавдань не може коштувати дешевше”.

Шабунін – частий гість в Антикорупційному бюро. Він – один з активістів, хто ще з березня 2014 го системно лобіював створення нового органу по боротьбі з топ-корупціонерами.

Тільки за скромними підрахунками громадської організації “Центру протидії корупції” та розслідувачів “Наші гроші”, з українського бюджету щорічно виділяється понад 100 млрд гривень.

НАБУ Ключові схеми – держзакупівлі, митниця, нафтогазовий ринок. Причому посадові особи використовують серйозне політичне прикриття на найвищому рівні.

Ідея створення органу по боротьбі з топ-корупцією обговорювалася протягом декількох років активістами громадських організацій та журналістами – розслідувачів.

У березні 2014-го року громадські працівники подали перші антикорупційні законопроекти у ВР. Але цей пакет законопроектів довгий час знаходився на вивченні в Адміністрації президента.

На той момент виконуючим обов’язки президента був Олександр Турчинов. Шанс швидко прийняти пакет законопроектів був упущений. До антикорупційних законів повернулися тільки восени 2014 го. Тоді всерйоз за їх вивчення взялися юристи президента Порошенко.

“Логіка правок полягала в тому, щоб постаратися скоротити повноваження НАБУ і послабити громадський контроль за органом. Але при цьому законодавчо розширити вплив президента на бюро”, – вважає експерт Transparency International Ярослав Юрчишин.

Наприклад, згідно з попереднім текстом закону президент лише церемоніально підписував кандидатуру на пост глави НАБУ, а відбір кандидатів – була відповідальністю незалежної комісії. Але вже в лютому 2015 го була внесена правка до закону, згідно з якою президент отримував право обирати главу з 2-3 кандидатів, які пройшли попередній відбір комісії.

Також юристами АП не раз робилися спроби обмежити громадський контроль за діяльністю НАБУ, наприклад, зменшити кількість учасників Громадської ради.

“Щоб відстоювати незалежність бюро, ми зустрічалися з представниками МВФ і пояснювали їм, що відбувається з антикорупційними законопроектами. А вони в свою чергу тиснули на президента, фактично пояснюючи, що від швидкості запуску бюро, залежить швидкість траншей”, – розповідає координатор “Центру протидії корупції “, як ситуативно вдалося перегравати супротивників НАБУ.

Найскладніша боротьба розгорілася навколо призначення голови. В Адміністрації президента хотіли бачити на цій посаді грузина Давида Сакварелідзе. Мабуть, припускаючи, що він може бути більш залежним від президента кандидатом.

Громадськість просувала на цю посаду депутата Віктора Чумака, але в АП були проти. Артем Ситник переміг, опинившись найбільш компромісною фігурою. І, здається, рівновіддаленою від політичного впливу.

Такі ж танці були і навколо призначення антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

“Стратегія була така, що всіх найпринциповіших поступово вибивали. На мою думку, найбільш сильною кандидатурою був би Віталій Касько, який проявив себе як дуже принциповий у справі” діамантових прокурорів “, – коментує депутат Єгор Соболєв, співзасновник” Громадського люстраційного комітету ” .

Від неупередженої позиції антикорупційного прокурора залежить багато. Це саме він дає дозвіл на застосування санкцій щодо підозрюваних, виїмку документів, слідчі дії. І фактично через нього можна вплинути на хід справи, при бажанні його завалити.

Той факт, що Порошенко таємним указом наприкінці січня присвоїв генеральське звання Назару Холодницькому , для багатьох стало сигналом – “Папа хоче показати, хто в домі господар”.

Мисливці за корупціонерами і ризики НАБУ

“У нас є всі інструменти, щоб розслідувати корупційні схеми. Наші журналісти чимало вже зробили в цьому напрямку. До того ж ми посилено вчилися на британських тренінгах “, – заспокоює “усміхнений Іраклій, аналітик НАБУ.

Свою біографію він описує коротко:” Я – людина з “Великої четвірки”. (Група аудиторський компаній, в яку входить Deloitte, PwC, EY, KPMG )

Після Майдану Іраклій пішов працювати в реформаторську команду міністерства економіки, аналізував ситуацію на держпідприємствах, пройшов конкурс в нову прокуратуру. Але коли відкрили вакансії в НАБУ, не роздумуючи, подався на вакансію аналітика.

“Якщо хоча б закрити кілька великих корупційних схем, то нам і гроші МВФ виявляться не потрібними”, – мріє він. Іраклій – один з 22 аналітиків НАБУ (за штатним розкладом їх повинно бути – 31), який пройшов багатоетапний відбір і на початку грудня був працевлаштований. З 283 вакансій на позицію детективів НАБ, відібрано поки 80 чоловік.

 Іраклій каже, що нинішня зарплата в 30 тисяч гривень, звичайно, менше ніж він заробляв в міжнародній аудиторській компанії.

“Я ніколи не думав, що буду працювати в держструктурі. Але зараз я не бачу більш важливої ​​справи, ніж боротьба з корупцією. Інакше ми нічого не збудуємо”, – пояснює свою мотивацію Іраклій.

Його колега детектив Артем, в минулому фінансовий директор і боєць одного з добровольчих батальйонів, говорить ще жорсткіше: “Якщо ми не почнемо садити корупціонерів, народ почне їх відстрілювати самостійно”.

І аналітик, і детектив впевнені, що для проведення розслідувань у них є майже всі інструменти – відкрито понад 100 реєстрів (держреєстри фізичних і юридичних осіб, реєстр довіреностей, бази МВС. ДАІ податкової, казначейства – УП).

Що важливо – детективи бюро, відповідно до закону, можуть ініціювати затримання, якщо є підозри, що фігурант справи може сховатися, як це було, наприклад, у випадку з Клюєвим.

Але ось член Громадської ради при НАБУ і глава “Автомайдану” Олексій Гриценко не приховує свого песимізму.

“Ризик політичного тиску дуже високий, – каже він. – Хоча президент і не приймає рішень по НАБ, він намагається впливати всіма можливими способами. Ось висловився з приводу того, що бюро не потрібна прослушка – це вже багато про що говорить. Зараз спроба поставити корупціонера на прослушку повинна здійснюється через СБУ і тут не застрахуватися від зливу інформації “.

Проблема, за словами Гриценка, не тільки в спецзасобах, але і в тому, що закони, які регламентують діяльність бюро, потребують доповнень – наприклад, необхідно підвищити зарплату бійців управління сил спеціальних операцій НАБ (зараз це 4, 200 гривень).

Голосувати за ці зміни доведеться парламенту. І як будуть голосувати депутати фракції БПП і Народного фронту, чиї представники – Ігор Кононенко і Микола Мартиненко (вже екс-депутат – УП) – є фігурантами справ, що знаходяться в розробці НАБУ?

“Дискредитація бюро вже почалася. І президент в цьому відіграє не малу роль, посилаючи сигнали в суспільство, що НАБ йому підконтрольний”, – обурюється Шабунін.

Він вважає, єдиний шанс Ситника і Холодницького вистояти – це спертися на громадянське суспільство. “

Тест на Кононенко” – це не тільки випробування на міцність НАБ. Але і тест, який повинен показати справжнє ставлення президента до боротьби з корупцією, а не тільки його пафосні заяви.

“Чи готовий він посадити свого соратника і друга?” – Ось головне питання, на яке доведеться дати відповідь Порошенку вже найближчим часом.

Джерело.

 

Загрузка...

Related Post