Зимове сонцестояння – астрономічне явище, яке відбувається, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця приймає найбільше значення.
Сезонне значення зимового сонцестояння полягає в повороті від поступового подовження ночі і скорочення дня до зворотного напрямку. Цей день є найкоротшим у році.
Залежно від зсуву календаря в Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня. Цього року воно припадає на 21 грудня, а точніше – на 12:44 за київським часом.
У різних культурах тлумачення цієї події сприймалося по-різному, але у більшості народів воно розцінювалося як відродження, в цей час влаштовувалися свята, ритуали та інші урочистості.
Як святкували день зимового сонцестояння древні слов’яни
Слов’яни вважали це свято часом оновлення та народження Сонця, а разом з ним і всього живого, часом духовного преображення, часом, що сприяє, як благим матеріальним змінам, так і духовним. Наступ найдовшої ночі пов’язували з волею Карачуна – жорстокого повелителя темряви, морозів і вічної холоднечі.
Читайте також: Чому українці повинні святкувати день Святого Миколая
Під час зимового сонцестояння слов’яни відзначали язичницький Новий рік, який ототожнювався з божеством Колядою. Головним предметом святкування було велике багаття, що закликає і зображає Сонце, яке після однієї з найтриваліших ночей в році мало підніматися в небесну височінь все вище. Також обов’язково пекли ритуальні новорічні пироги округлої форми, що нагадували небесне світило.
Прикмети
Наші предки в цей день з особливою увагою стежили за погодою і пов’язували з нею народні прикмети. Якщо на деревах іній – до щедрого врожаю пшениці. Дощ іде – до мокрої весни. Сонце ясне, променисте – Новий рік морозний, похмуро і іній на деревах – під Новий рік хмарно, з відлигою. Тихий безвітряний день – хороший урожай плодових дерев.
