Світ юнкер-жан-клод

Що насправді сказав Юнкер про членство України в ЄС?

Жан-Клод Юнкер, президент Європейської Комісії, 3-го березня виступив у Гаазі. Звертаючись до нідерландської публіки, але виступаючи німецькою мовою, люксембуржець Юнкер висловився щодо перспектив членства України в ЄС. Його вислови одразу стали предметом багатьох тлумачень в українському інтернеті. Що ж насправді сказав один із лідерів Євросоюзу, і який наслідок матимуть його слова? Громадське спробувало розібратися.

Що сказав Юнкер?

Найцитованіша фраза з виступу Юнкера звучить так: «Die Ukraine wird mit Sicherheit in den nächsten 20 bis 25 Jahren nicht Mitglied der Europaischen Union werden können, und auch nicht der NATO».
Дослівно це означає ось що: «У найближчі 20-25 років Україна точно не зможе стати членом Європейського Союзу, і також не зможе стати членом НАТО».

При цьому інтонаційно Юнкер підкреслив фразу mit Sicherheit: «точно», «певно». Тобто він висловив не просто припущення, а впевненість у тому, що в цей період Україна не зможе стати членом ЄС.
Однак важливо звернути увагу на те, що перед фразою про Україну Юнкер говорив про розширення ЄС як великий успіх. «Це була грандіозна подія в історії Європи – і вона полягала в тому, що ми знову примирили європейську історію та європейську географію. І це відбулося у входженні так званих нових держав-членів у ЄС».

«Із деякими з них, я думаю, це відбувалося занадто швидко. І цю помилку ми не маємо ще раз допускати». — Після цього була фраза про Україну.
Що це означає?

Це означає, що Юнкер вважає розширення ЄС великим плюсом для Європи. І не заперечує, що цей успіх може повторитися з Україною. Юнкер також не говорить, що двері ЄС зачинені чи що Україна ніколи не стане членом ЄС.

Інша річ, що тепер цей процес, вважає він, займатиме більше часу.

Чому не треба недооцінювати слова Юнкера

Слова такого високого посадовця, звісно, мають значення. Західні медіа дають їм досить однозначне тлумачення: «Juncker schließt EU-Beitritt der Ukraine für Jahrzehnte aus» («Юнкер виключає вступ України до ЄС на кілька десятиліть») — це заголовок від Reuters, німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung, австрійської Der Standard та деяких інших газет чи веб-сайтів.

Цікаво, що вони вийшли з однаковими (чи майже однаковими) заголовками і текстом новини, тобто передруковували повідомлення інформагенції, не заглиблюючись у нього.

М’якшим (але менш коректним) є заголовок від Radio Free Europe: «Juncker says Ukraine not likely to join EU, NATO for 20-25 years» («Юнкер говорить, що Україна навряд чи вступить в ЄС чи НАТО протягом 20-25 років»).

Але водночас можна сказати, що висловлювання Юнкера не були аж надто популярними в західних медіа.

Найбільше їх передруковували аж ніяк не західні, — а російські ЗМІ, зокрема ті, що працюють на західну аудиторію: RT, Sputnik, Moscow Times та інші. Єдине відео на YouTube доступне від російського каналу RT. Тому питання, чи викликала фраза Юнкера резонанс у західних медіа, залишається відкритим.

Чому не треба переоцінювати слова Юнкера

Для якісного аналізу треба пам’ятати про ширший контекст: Юнкер виступає в Гаазі, перед нідерландською публікою, за місяць до референдуму в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію з Україною.
І тут його меседж, як це не дивно, є цілком проукраїнським: він прагне переконати голландців голосувати за Угоду про асоціацію. Його аргумент має заспокоїти тих голландців, які вважають, що референдум відбувається з питання членства України в ЄС, а не з питання торгівельної угоди. А таких у Нідерландах досить багато.

З іншого боку, треба пам’ятати: хоча Юнкер і є одним із лідерів ЄС, він аж ніяк не є головним. У ЄС немає «головного», немає монарха чи навіть одноосібного президента, і тому думку Юнкера можна вважати однією з думок лідерів Союзу, можливо, навіть не домінантною. Поляк Дональд Туск, президент Європейської Ради (іншої ключової інституції ЄС), висловився би точно по-іншому. Так само, як і деякі лідери держав ЄС чи депутати Європарламенту.

Але важливо інше: рішення про розширення ЄС чи про вступ України ухвалюватиме аж ніяк не Юнкер чи Туск. Таке рішення є наслідком тривалого процесу, головним у якому є готовність певної країни до вступу до ЄС (цю готовність оцінює Єврокомісія) та згода держав ЄС її прийняти.

Водночас слова Юнкера свідчать про одну річ: прискіпливість Євросоюзу до внутрішніх реформ в Україні ставатиме більшою. Справді, в ЄС існує думка, що розширення щодо деяких країн було поспішним, а тому треба ставити жорсткіші умови і давати більше часу.

Ця більша і деталізована увага до внутрішніх реформ дає Україні цікавий шанс: шанс на прогрес завдяки «ефекту сандвіча», коли на українську владу та осередки корупції в ній тиснутимуть одночасно і зсередини, і ззовні.

Тому українське суспільство може до цієї більшої прискіпливості ЄС ставитися прагматично: вона означатиме, що тиск на українських корупціонерів з боку ЄС буде зростати. А тому слова Юнкера, як це не парадоксально, означають більшу, а не меншу, залученість ЄС до українських справ. А ця більша залученість цілком може і скоротити прогноз щодо «20 років».

«Немає зачинених дверей ЄС для України», — говорить в ефірі Громадського Давід Стулік, прес-аташе Представництва ЄС в Україні. «Ми ніде не сказали, що Україна не може бути членом ЄС. Але для того, щоб стати членом ЄС, треба виконати велику домашню роботу», — додає він.

Автор: Володимир Єрмоленко

Джерело.

Загрузка...

Related Post