Політика

Реформа “мінімалки”: в Україні спрогнозували чергове зниження зарплат

Реформа зарплати в Україні може призвести до того, що розмір нарахованої працівникові плати суттєво зменшиться.

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

Перші фіскальні підсумки 2016 показали, що радикальне зменшення з 1 січня ставки єдиного соціального внеску не призвело до виходу з “тіні” заробітних плат. Так, у пошуках аргументів для МВФ на переговорах про надання Україні чергового траншу фінансової допомоги Мінсоцполітики України підготувало проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці”, яким пропонується змінити підходи до визначення мінімальної заробітної плати.

Так, Мінсоцполітики України пропонує включити в МЗП, крім тарифної частини, інші складові заробітної плати. При цьому виключається норма, МЗП – це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю. Необхідність таких новацій аргументується практикою країн Європи, де МЗП “забезпечується всіма складовими заробітної плати”.

Читайте також: Мінімальну зарплату українців будуть рахувати по-європейськи – Розенко

Працівники зазнають втрат від такої реформи. Адже в разі включення в МЗП інших, крім тарифної частини, складові заробітної плати її розмір збільшиться штучно, тільки “на папері” і від цього у людей не стане більше реальних грошей. Зменшаться також стимули і мотивація людини до отримання освіти, підвищення кваліфікації, вищих досягнень в роботі, адже МЗП більше не буде означати розмір оплати виключно за просту, некваліфіковану працю.

Зазначається, що спроби реалізувати це завдання здійснювалися і раніше, зокрема пропонувалося ввести “індикативну” заробітну плату як нижню межу бази, незалежно від розміру фактично нарахованої працівникові зарплати.

Сьогодні державу найбільше цікавить кінцева цифра. Тому пропонується надати право уряду щорічно встановлювати “гарантовану заробітну плату” для підприємств, установ, організацій, що не входять у сферу дії галузевих угод, фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (крім бюджетної сфери. – ред.), новостворених суб’єктів господарювання та фізичних осіб протягом перших шести місяців їхньої господарської діяльності. Передбачається, що співвідношення гарантованої заробітної плати працівників першої (найпростіші професії. – ред.) і дев’ятої (законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери. – ред.) класифікаційних груп не може бути меншою трикратного розміру.

У підсумку, у малому і середньому бізнесі буде збільшення фіскального тиску за рахунок штучного розширення бази оподаткування та посилення державного регулювання, зате великий олігархічний – отримає “бонус” у вигляді скасування вимоги закону про необхідність встановити тарифну ставку робочим першого розряду в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір МЗП.

За розрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах на 2016 рік на одну особу становив 2 555 грн на місяць, а з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2 891 грн. Законодавчо визначений розмір цього базового державного соціального стандарту становив всього 1 378 грн.

Згідно з інформацією Держкомстату України, в березні 2016 середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій склала 4 920 грн. При цьому зарплата до 3 000 грн була нарахована 43,8% працівникам, а до 5 000 грн – 73,0% працівникам.

Якщо в результаті включення в МЗП додаткових складових її розмір “на папері” збільшиться до 5000 грн, то в країні три чверті найманих працівників будуть отримувати заробітну плату, розмір якої не перевищує мінімальної.

Читайте також: На одну зарплату: у Гаврилюка виявився офіс в особняку на Липках в Києві

Джерело.

Загрузка...

Related Post