Події
«Причастя на винос», або Хто має право торкатися Тіла Христового?

Чи тільки священики можуть уділяти вірним Святе Причастя й виставляти Пресвяті Дари на адорацію?

Майк Гопкінс, американський астронавт, який перебував на міжнародній космічній станції з вересня 2013 до березня 2014 року, під час своєї місії щотижня приймав Святе Причастя, пише credo

Як це можливо?

На перший погляд, нема нічого простішого. Просто взяв із собою консекровані Гостії та щонеділі, молячись, приймав Тіло Христове.

Щоб не було сумнівів: так, Гопкінс — католик. А беручи з собою в космос Пресвяті Дари, він не зробив нічого поганого. Чи означає це, що кожен католик, який знає, що протягом довгого часу не зможе брати участі у Святій Месі, може взяти з собою в тривалу подорож, у далеку поїздку чи в багатотижневий рейс консекровані Гостії і немовби сам собі уділяти Святе Причастя, а може, навіть уділити його іншим?

Зрештою, традиція ж каже, що в перші століття християнства брати з собою Тіло Христове у довгу подорож було загальною практикою. Існували навіть спеціальні шкатулки, призначені для цього. Насправді це не так просто, як могло би випливати з інформації на тему американського астронавта чи з історичних публікацій. Майк Гопкінс із допомогою настоятеля своєї парафії отримав від властей архидієцезії, до якої належить, спеціальну згоду.

Отож ми обговорюємо виняткову ситуацію.

Візьми Причастя для хворого

Але… може, дехто пам’ятає, що кілька років тому августіани з Вюрцбурга у Баварії опублікували в парафіяльній газетці оголошення, яке викликало чимало сум’яття, й не тільки серед німецьких католиків: «Пропонуємо учасникам молебнів, членам сімей та друзям тих, хто з огляду на здоров’я не може брати участі в Святій Месі, аби взяти для них Святе Причастя додому».

Можливо, декому в зв’язку з цим згадалася постать св. Тарцизія, який жив у ІІІ столітті, покровителя міністрантів. Згідно з переказами, він, бувши хлопцем, приносив Святе Причастя до в’язниці, як віатик для християн, що там чекали на вирок смерті. Парадоксально, але ця оповідь дає аргументи, які не заперечують, а обґрунтовують приписи щодо цієї матерії, встановлені Церквою. Приношене св. Тарцизієм Тіло Христа було наражене на профанацію.

Церква надає величезного значення честі й ушануванню, які вірні складають Пресвятим Дарам (Ісусові у Євхаристії), і ревно піклується, аби вберігати євхаристійні види від зневаження. Про це нагадують, зокрема, приписи стосовно вділення Святого Причастя на руку.

Видана 25 березня 2004 року інструкція Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств «Redemptionis Sacramentum» цілком рішуче заявляє: «З особливою турботою треба, однак, чувати, аби одразу на очах служителя її (гостію) [причасник] спожив, аби ніхто не відійшов, несучи в руці євхаристійні види.

Якби могло йтися про небезпеку профанації, не належить уділяти вірним Пресвятої Євхаристії на руку». Інструкція також каже, що ніхто не може забирати Пресвяту Євхаристію додому або до якогось іншого місця всупереч приписам права. Чи означає це, що ніхто, крім єпископа, священика чи диякона, не може принести Святе Причастя, наприклад, хворим, літнім чи неповносправним людям, які не можуть брати участь у Святій Месі?

Надзвичайні служителі

Може.

Причастя може принести також вірний мирянин — якщо він є Надзвичайним служителем Євхаристії. В Україні є кілька таких осіб, проте голосно про цей інститут не говориться, певно, з якихось особливих пастирських поглядів.

До служіння допускаються чоловіки віком 25-65 років, які відповідають умовам, що визначені єпископатом, і мають уповноваження від місцевого єпископа. В Польщі таке служіння знане вже досить довго, а на деяких парафіяльних сайтах можна навіть «записатися» на принесення Причастя хворому. Також можна потелефонувати на парафію чи написати листа, або ж близькі чи знайомі потребуючого можуть записати таку потребу в парафіяльній канцелярії. Інколи можна звернутися до Надзвичайного служителя безпосередньо.

В інтернеті можна знайти підказки, як приготуватися до приходу Надзвичайного служителя зі Святим Причастям та опис перебігу таких відвідин.

Мешкати з Ісусом під одним дахом

Є ще одна пов’язана з цим справа. Коли здійнялася дискусія про баварський августіанів, о. Роман Бєлєцкі ОР розповів у пресі про одного чоловіка, який у Познані двічі забирав Святе Причастя додому і влаштовував адорації, поклавши Його на стіл. Прагнення мати вдома Ісуса у вигляді євхаристійного хліба інколи виникає у декого з вірян. Їм би хотілося «мешкати від одним дахом з Ісусом».

А що на цю тему каже Церква?

Літургійна книга «Святе Причастя і культ Євхаристійної Таємниці поза Святою Месою» чітко каже, хто може здійснювати виставлення Пресвятих Дарів для адорації: «Звичайним служителем виставлення Пресвятих Дарів є священик або диякон, який під кінець адорації, перш ніж сховати Пресвяті Дари, вділяє ними благословення для народу. Якщо немає священика й диякона або вони з важливої причини не можуть бути присутні, тоді Пресвяті Дари для публічної адорації можуть виставити, а потім сховати: аколіт; надзвичайний служитель Євхаристії, або інший вірний, делегований місцевим ординарієм» (наприклад, такою делегованою особою буває сестра-черниця за відповідних обставин). Як видно, не можна самому собі влаштовувати виставлення Господа Ісуса під євхаристійними постатями.

Каплиця у хаті?

А чи можна мати вдома каплицю з Пресвятими Дарами? Зрештою, не тільки в домах єпископів, у монастирях, але також нерідко і на плебаніях (у домі священика) такі каплиці існують. Чи кожен може попросити єпископа про згоду на таку каплицю в місці, де він мешкає?

Відповідь на це запитання міститься у Кодексі канонічного права, кан. 934, у пар. 1, де стверджується: Пресвята Євхаристія має зберігатися в парафіяльному храмі або у храмі, до нього прирівняному; в парафіяльному храмі, як також і в храмі чи каплиці, з’єднаній із Домом чернечого інституту або Товариства апостольського життя.

Пресвяті Дари можуть перебувати у єпископській каплиці а також, із дозволу ординарія, в інших храмах і каплицях, включно з приватними. Вже цитована вище інструкція Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств «Redemptionis Sacramentum» уточнює, що забороняється зберігання Пресвятих Дарів у місці, яке «не підлягає очевидній владі дієцезіяльного єпископа або там, де існує небезпека профанації».

Ця ж інструкція додає, що якби попри заборону така ситуація склалася, то «дієцезіальний єпископ повинен одразу ж відкликати уділений дозвіл на зберігання там Євхаристії». Можливо, вже незабаром, коли щоразу більше людей літатиме в космос і видовжуватиметься час їхнього перебування в позаземному просторі, Церкві доведеться видати окремі приписи стосовно культу Пресвятої Євхаристії в космічних умовах. Однак, залишаючись на планеті, варто якнайчастіше користуватися можливостями, які Церква встановила для адорації Пресвятих Дарів та прийняття Святого Причастя. Бо, як написав в одній зі своїх енциклік св. Йоан Павло ІІ, «Церква живе завдяки Євхаристії».

Читайте також:ЧОМУ ХОРОНЯТЬ НА 3 ДЕНЬ ПІСЛЯ СМЕРТІ: ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ТРЕТЬОГО, 9 І 40 ДН

Реклама

Related Post