Події тюрма

Правозахисники розповіли, скільки українців помилково засудили на довічне

Українські правозахисники стверджують, що серед засуджених до довічного ув’язнення є ті, кого посадили за чужі злочини.

Тавро “довічників” позбавляє їх навіть теоретичної можливості довести судову помилку та захистити свої права.

Наприклад, В’ячеслав Полішко на знак протесту намалював Сталіна, як символ зловіщої доби репресій. Стверджує, що тепер те саме йому доводиться переживати в сучасній Україні.

Правозахисник Андрій Діденко розповів, що до довічного ув’язнення чоловіка засудили за злочини брата. Родич засудженого вбив та пограбував двох жінок, а перед затриманням покінчив життя самогубством.

За словами юриста, доказів провини Полішка не було. Ані зовнішньої схожості зі злочинцем, якого описали свідки, ані відбитків пальців на місці злочину.

Та й взагалі, за словами правозахисника, в той момент В’ячеслав Полішко перебував далеко від місяця трагедії. Проте 4 доби катувань в райвідділі надали можливість прокуророві направити справу до суду, бо чоловік не витримав знущань.

“Обвинувачення ґрунтується виключно на зізнаннях отриманих під катуванням, а інших доказів по справі немає і суд врахував ці свідчення, як докази обвинувачення і саме на них обґрунтував обвинувальний вирок”,– розповів Діденко.

За словами правозахисників, така справа в Україні не єдина. Вони твердять, що якщо людина вже опинилася за ґратами, то вибратись з цього провалля не можливо.

Керівник громадської організації “Міжнародна ліга захисту прав громадян” Едуард Багіров розповів, що засудженим до довічного ув’язнення закон не дає права на повторний перегляд справи.

“Фактично у громадян, яких суд позбавив волі по життєво залишається тільки одне право – право померти в камері. Вони втрачають конституційні права, втрачають будь-які права вказані в законах. Вони не можуть просити про апеляцію, бо до них ставляться з недовірою”,– розповів Багіров.

За ширмою недовіри криються більш вагомі причини, які унеможливлюють повторний розгляд таких справ. Якщо суд визнає людину невинною після 10 чи 20 років “відсидки”, то сісти повинні будуть справжні злочинці. А слідом за ними й судді з прокурорами, які закрили безневинну людину. Тож в Україні в принципі відсутній механізм перегляду вироків.

Наявність проблем визнають і на найвищому рівні, та поки що запропонувати рішення не можуть.

Правозахисник Андрій Діденко стверджує, що в Україні щонайменше восьмеро людей засуджених до довічного ув’язнення незаконно. Дехто так і не дочекався відновлення справедливості.

Читайте також: Від почесті до в’язниці: у Пенсільванії затримали українського відмінника (відео, оновлено)

Джерело.

Загрузка...

Related Post