Без рубрики

Правда i мiфи про воду

Протягом життя людина випиває щонайменше 54 тонни води!

Нещодавно натрапила на оголошення, де розхвалювали властивостi кремнiєвої води. Мовляв, допомагає позбутися ста недуг. Варто лишень кинути 50 грамiв кремнiєвих камiнцiв у трилiтрову банку з водою, настояти їх два-три днi — i жива структурована вода, що може не псуватися мiсяцями, готова, зазначає газета Експрес.

Знаю багатьох людей, котрi вiрять у дивовижний ефект не тiльки кремнiєвої, а й талої води: кожен новий день вони починають саме зi склянки замороженої-розмороженої води й переконанi, що вона омолоджує.

З’ясуймо, яку воду найкраще пити, скiльки та в яку пору доби, в експертiв. Тому розпитуємо про це Ларису Войтенко, доцента кафедри аналiтичної хiмiї та якостi води Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування України, та лiкаря-дiєтолога Наталю Самойленко.

Чаєм воду не замiниш

— Чому вода така важлива для нашого органiзму?

Л. Войтенко:

— Кожна людина на 65 — 70% складається з води. Це свiдчить про наше походження — все живе на Землi вийшло з водного середовища. У кровi мiститься 0,9% натрiю хлориду, як i в морськiй водi. Тобто людська кров несе спомин про первинний солоний океан. На 89% iз води складається мозок, на 80% — кров, майже на 70% — м’язи, i навiть у кiстках скелета — близько 20% води.

— Як довго людина може обiйтися без води?

Л. Войтенко:

— Дослiдження, якi провiв американський фiзiолог Емiль Адольф, показали, що максимальний час, упродовж якого людина може пробути без води, значною мiрою залежить вiд температури повiтря та режиму активностi руху. Так, наприклад, у станi спокою, коли температура 16 — 23 градуси, людина може не пити 10 днiв. При температурi 26 градусiв, цей термiн скорочується до 9 днiв, при 29 — до 7, при 33 — до 5, при 36 — до 3 днiв. Якщо спека (39 градусiв), то в станi спокою людина витримає без води не бiльш як два днi. Для порiвняння: без їжi можна протриматися залежно вiд ряду чинникiв до 40 — 90 днiв.

Без води неможливий метаболiзм — обмiн речовин. Медичний факт: у людини через дефiцит води втрачається апетит i настає повне голодування, коли їжа не перетравлюється й не засвоюється.

Читайте також: Виявлено новий троян, що інфікує POS-термінали

— Чи багато води щодня має пити людина?

Н. Самойленко:

— Кожен може самостiйно визначити, скiльки рiдини йому потрiбно вживати на добу. Є норма — 30 мл на 1 кг маси тiла. Для середньостатистичної людини вагою 70 — 75 кг — 1800 — 2200 мг рiдини.

— Тобто стiльки потрiбно випивати чистої води?

Н. Самойленко:

— Нi, рiдини загалом. Iз цього об’єму чверть мають становити кава, чай, соки, але три чвертi — таки чиста вода. Вона потрiбна нашому органiзму для нормального функцiонування, бiохiмiчних реакцiй, обмiнних процесiв. Чай та кава — хоч рiдка, але їжа, яку потрiбно перетравлювати. Вода ж перетравлення не потребує. Коли наш органiзм втрачатиме воду, але не поповнюватиметься нею, то матимемо погане самопочуття, проблеми з нирками, серцем, шкiрою. Тобто якщо людина п’є мало води, то вона дуже шкодить своєму здоров’ю. Зауважу, що вода найперше має бути не мiнеральна, тобто не лiкувальна, а столова. У мiнеральнiй водi багато рiзноманiтних елементiв, тому пити її стiльки, скiльки душа бажає, не можна.

— Чи є рекомендацiї, у якiй частинi дня найкраще споживати воду?

Н. Самойленко:

— Зранку натщесерце варто випити склянку чистої води, щоб очистити свiй органiзм вiд метаболiтiв, продуктiв, якi утворюються внаслiдок обмiну речовин. Протягом дня повiльно невеликими ковтками слiд випивати ще 5 — 6 склянок води. Бажано рiвномiрно розподiлити цi порцiї. Але в спеку, коли органiзм втрачає бiльше води, її споживання можна збiльшити й до 10 — 12 склянок.

Iдеально випивати склянку води або за пiвгодини до їди, або через пiвтора пiсля неї. Вiдразу по обiдi споживати її не рекомендують. Бо тодi їжа, “розбавившись” у шлунку, не може адекватно перетравитися. Адже порушується концентрацiя ферментiв, якi виробляються з надходженням харчiв до шлунка. I ще одне. Якщо є проблеми з нирками чи серцем, то ввечерi перед сном пити воду не варто. Краще за двi години до цього.

Л. Войтенко:

— Неважко порахувати, що протягом життя людина випиває щонайменше 54 тонни води! Чим бiльше людина п’є води, тим нижча в’язкiсть кровi, а отже, й менший ризик виникнення тромбозiв i закупорення судин.

Структурована вода? Ха-ха

— Чи справдi заморожена, а потiм розморожена вода найкориснiша для нашого органiзму?

Л. Войтенко:

— З погляду фiзики така вода пройшла через подвiйну змiну агрегатного стану: рiдина — тверда фаза — рiдина. Звичайно, тут є нюанси — чи повнiстю розморожувалася вода, як довго вона замерзала. Але факт: пiсля заморожування й неповного розморожування (всерединi посудини залишається “льодяник” приблизно 1 — 1/3 загального об’єму води) знижується загальна й карбонатна твердiсть, зменшується вмiст розчинених солей, навiть нiтратiв, проте незначно, на 10 — 15%. Таким чином народи Пiвночi давно навчилися очищати солону морську воду. Так що сенс у заморожуваннi з подальшим частковим розморожуванням є. Але варто пам’ятати, що, скажiмо, мiкробiологiчне забруднення таким чином усунути неможливо. Наприклад, вiбрiон холери стiйкий до низької температури та не гине при заморожуваннi.

— Не раз доводилося чути, що буцiмто воду не можна двiчi кип’ятити, бо там утворюються дiоксини. Це правда?

Л. Войтенко:

— Нi. Для утворення дiоксинiв (це хлорорганiчнi сполуки, дуже токсичнi, канцерогеннi, що можуть спричиняти рак легень, шлунково-кишкового тракту, ослаблення iмунiтету) потрiбнi три умови — органiчнi сполуки, вiльний хлор та температура значно вища, нiж 100 градусiв Цельсiя, при якiй кипить вода. Тому дiоксини з’являються у водi не на стадiї кип’ятiння, а на етапi її знезараження активним хлором i за наявностi у водi органiчних сполук, наприклад гуматiв, фульвокислот — складових гумусу грунту. Не питна вода, а зовсiм iншi речi повсякденного вжитку є джерелами дiоксинiв — скажiмо, всi паперовi вироби, бо для вiдбiлювання целюлози використовують хлор. Паперовi фiльтри для чаю, кави мiстять доволi багато дiоксинiв. Тож рекомендую вiдмовитися, наприклад, вiд пакетованого чаю.

Як можна виявити високу концентрацiю дiоксинiв у водi? За характерним запахом дусту. Видалити з води дiоксини можна за допомогою фiльтрування через активоване вугiлля. Тому оптимальний варiант — перед кип’ятiнням воду пропустити через вугiльний фiльтр, який видалить i залишковий хлор, i дiоксини. Кип’ятити фiльтровану воду можна кiлька разiв без проблем.

— Дуже модно сьогоднi настоювати питну воду на природних мiнералах — кременi, шунгiтi, цеолiтi. Кажуть, що цi мiнерали не тiльки очищують воду, а й структурують?

Л. Войтенко:

— Стверджую як хiмiк: цi мiнерали майже нерозчиннi у водi. Тому знезаражувати, збагачувати якимись компонентами воду, а тим паче — структурувати її, вони не можуть. Цеолiти й частково шунгiт є сорбентами — поглиначами деяких компонентiв, проте вони значно поступаються активованому вугiллю величиною поверхнi поглинання. Кремiнь — шматок гiдратованого оксиду кремнiю, iнакше кажучи, сплавлений у монолiт пiсок. Шахраї регулярно придумують такi фiшки — щоб втулити нам черговi чудодiйнi засоби.

Джерело.

 

Загрузка...

Related Post