Історія

Нюрнберг. 70 років тому

1 жовтня 1946 року Нюрнберзький Міжнародний військовий трибунал виніс вирок двадцяти двом головним нацистським військовим злочинцям – дванадцятеро з них засуджені до смертної кари.

Нюрнберзький трибунал, сформований з представників чотирьох держав-переможниць у 2-й Світовій війні (Велика Британія, Радянський Союз, США і Франція), почав свою роботу в грудні 1945 року.

До відповідальності було притягнуто вищих військових та державних діячів фашистської Німеччини, звинувачених в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв’язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства.

За десять місяців відбулось 403 засідання Нюрнберзького трибуналу, було допитано 116 свідків, розглянуто більше 5 тисяч документальних доказів. Була представлена низка доказів, серед них вперше – т. зв. «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа.

1 жовтня 1946 року був оголошений вирок трибуналу.

Читайте також: Моторошні свідчення забутих жертв ГУЛАГу

До смертної кари через повішання було засуджено 12 чоловік: Мартін Борман, заступник фюрера по партії (заочно), Ганс Франк, генерал-губернатор Польщі, Вільгельм Фрік, імперський протектор Чехії і Моравії, Герман Герінг, рейхсмаршал, Альфред Йодль, генерал-полковник, Ернст Кальтенбруннер, шеф служби безпеки, Вільгельм Кейтель, генерал-фельдмаршал, Іоахім Ріббентроп, міністр закордонних справ, Альфред Розенберг, міністр у справах окупованих східних територій, Фріц Заукель, уповноважений по використанню робочої сили, Артур Зейс-Інкварт, рейхскомісар Голландії, Юліус Штрейхер, видавець; до довічного ув’язнення – троє: Рудольф Гесс, помічник фюрера, Ганс Функ, міністр економіки, Еріх Редер, головнокомандуючий військовоморським флотом; до тривалих термінів ув’язнення – четверо: Карл Деніц, Бальдур Ширах, Альберт Шпеєр і Костянтин Нейрат; троє підсудних були виправдані – Герман Шахт, президент Імперського банку, колишній рейхсканцлер Франц Папен і директор Імперського радіо Ганс Фріче. Начальник штабу оперативного керівництва Альфред Йодль був виправданий посмертно.

Ще до початку процесу покінчив життя самогубством шеф Німецького трудового фронту Роберт Лей, а Густав Крупп був визнаний невиліковно хворим, у зв’язку з чим його справу було призупинено, а потім припинено зі смертю підсудного. Нюрнберзький трибунал визнав злочинними керівний склад Націонал-соціалістської партії, охоронні загони партії (СС), службу безпеки (СД) і державну таємну поліцію (гестапо) і вперше в історії визнав агресію серед найтяжчих злочинів проти людства.

Ряд засуджених подали прохання: Герінг, Гесс, Ріббентроп, Заукель, Йодль, Кейтель, Зейсс-Інкварт, Функ, Деніц і Нейрат — про помилування; Редер — про заміну пожиттєвого ув’язнення на смертний вирок; Герінг, Йодль і Кейтель — про заміну повішання на розстріл, якщо прохання про помилування не задовільнять. Всі ці клопотання були відхилені.

Страти відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в’язниці. Герінг отруївся незадовго до страти.

Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 50-х років XX ст.

Читайте також: Мрійте про більше. Надихаюча київська промова легендарного Шимона Переса

Джерело.

Загрузка...

Related Post