fbpx

«Виставу» дивилося півсела: не стала ні свекрухою, ні бабусею

Не стала ні свекрухою, ні бабусею. Джерело vilne

Коли мені було двадцять два роки, я привів додому Інну. Нас познайомили спільні друзі — і я пропав. Коли мама її вперше побачила, то не змогла приховати розчарування. Вона чомусь думала, що в неї обов’язково буде невістка з неабияким приданим і зовнішніми даними актриси чи супермоделі.

Інна ж була звичайною сільською дівчиною із працьовитої, але небагатої сім’ї. Проте поруч із нею я почувався щасливим. А от мама після знайомства з моєю коханою мовби розум утратила. Спочатку за найменшої нагоди нагадувала мені, що я вартий кращої пари, ніж якась простачка з далекого хутора. Потім ненька поділилася «бідою» з колегами на роботі, і ті наробили справжнього гвaлту: селючка, мовляв, цілиться на твою квартиру.

І тоді мама взялася за «важку артилерію» — почала принижувати саму Інну. Вона спеціально вивідала, де моя кохана працює, і влаштувала там показовий скандал на людях.

Читайте також: НАРОДИЛА НА СВОЄМУ ВЕСІЛЛІ

Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння і зіпсувала остаточно наші стосунки став приїзд мами до Інниних батьків. «Виставу» дивилося півсела. Ненька обзивала і кохану, і її родичів, поливала брудом, називала аферистами. Як я не намагався залагодити ситуацію, після того випадку Інна, з якою ми уже планували весілля, зникла з мого життя. На прощання сказала, щоби ніколи її не шукав. Мама врешті могла зітхнути з полегшенням — на її дорогоцінну квартиру ніхто не зазіхатиме.

Неньці я досі не пробачив. Відносини між нами так і не потеплішали, тому одразу після виходу на пенсію вона переїхала в село до сестри. А може, думала, що якщо житиму один, то швидше знайду собі пару. В мене було багато жінок, проте із жодною з них мені не хотілося думати про родину, сімейний затишок та народження дітей.

У нечасті приїзди мами я бачу, як вона шкодує, що втрутилася у мої стосунки з Інною. Одного разу навіть просльозилася і зізналася, що вважає той вчинок найбільшим гріхом у житті. А найбільше картає себе за те, що дослухалася всезнаючих колег. Ті ж бо давно водять онуків до школи і, навіть попри сварки в родині, почуваються потрібними у цьому світі, а мама досі не стала ні свекрухою, ні бабусею

You cannot copy content of this page