Нещодавно моя п’ятирiчна сестричка Оленка сказала менi, що хоче стати балериною.
Моя принцеска має тоненьку статуру, довгi нiжки, неймовiрний запас енергiї, бiлявi кучерi i ямочки на щiчках.
Повідомляє intermarium з посиланням на expres
Я лише пообiцяла зводити її на “Лебедине озеро”. А мама вирiшила вiддати малу в лiцей мистецтв, у клас хореографiї!
Це рiшення спершу збентежило мене. Ну, надивилася Оленка мультикiв про балерин, але ж це ще не привiд присвятити своє життя танцям!
У сучасному свiтi скiльки можливостей, можна стати ким захочеш… I тодi я згадала муки вибору своїх однокласникiв перед поданням документiв у виш.
А я вже тодi знала, що стану журналiстом. Бо ще в першому класi “надивилася мультикiв” про дiвчат, якi створили журнал, i стала вiд руки малювати своє видання. Можливо, якби мама тодi забрала в мене фломастери та посадила вчити математику, у свiтi була б iще одна розгублена молода людина з дипломом “якогось там” фахiвця.
А коли ти робиш те, що захоплює, з дитинства, вибiр професiї видається чимось природним i закономiрним, а дорослiшання — свободою придiляти улюбленiй справi бiльше часу.
Часто довiра батькiв демонструє любов краще, нiж надмiрна опiка. Пiдтримуйте своїх дiтей у виборi майбутньої професiї.
Мтусю, дякую тобi за довiру.
Читайте також: П’ЯТЬ ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ТОГО, ЩО ВОДІЄВІ НЕГАЙНО ПОТРІБНО ЗУПИНИТИСЯ
