Без рубрики -ВСУ-быт-30abrie6fvdf9z4jvtf85m

Крім кулі, паличка Коха може вбити бійця

Польська журналістка Моніка Андрушевська розмовляла з воїном, який сказав: “Ми на першій лінії фронту. Там вже сепаратисти. Часом ночами підходять до нас дуже близько, а ми не маємо жодних оптичних приладів, щоби їх помітити в темряві. Захоплюють нас зненацька, коли вже за метрів 40 від наших позицій, або коли починають стріляти. Сюди не пускають журналістів”.
Вояк просить, щоб написала в яких умовах воюють, але так, щоб ніхто не зрозумів, з якої вони частини. “Це може завершитися військовим трибуналом”, – застерігає.

Генерали тут не гниють

Офіційно – знову перемир’я згідно з Мінськими угодами, але сепаратисти регулярно обстрілюють українські позиції під донецьким летовищем. Кулеметні черги і гранатометні вибухи лунають кожні щокількадесят хвилин. Між голими, зраненими від скалок деревами тягнуться шанці. В крайніх вогневих позиціях прорубані бійниці. Крізь них потрапляє смуга денного світла розпорошуючи морок закручених коридорів. В шанцях по кісточки стоїть вода. Там, де найглибше, вояки встановили собі імпровізовані східці зі скриньок для набоїв.

Newsweek-Polska-1

“Почуваюся, як шахтар в шахті. Уяви, як тут вночі бігти під обстрілом, – каже вояк.- Вздовж лінії шанців – кілька бліндажів”.
Вояк затримується перед одним з них.

Newsweek-Polska-2

“Це наш. Ми тут спимо, їмо і перечікуємо обстріли. Думали купити надувні матраци та відкрити аквапарк”, – намагається жартувати.
Із зусиллям піднімає мокрий килим, що закриває вхід від шанців. В повітрі витає дух гнилизни. Заглядаємо всередину. Весь простір залитий водою. Над нею височіє коричневий острівець. Це тапчан, на якому вояки мають відпочивати, коли повертаються з позицій.
“Не даємо собі раду з вичерпуванням води. Купу разів просили штаб нашої бригади, аби прислали нам деревину та лантухи з піском, щоб всередині обкласти шанці. Нас проігнорували. Врешті, не вони тут гниють”, – зазначає.

666763

Неподалік шанців вояки поставили лавку прикриту дашком з тоненької бляхи. На неї лягає інший, молодий вояк в куфайці. Відпочиває після нічного чергування. Зрозуміло, що в такому місці небезпечно, але що має робити? – “Жартуємо, що як сидиш назовні – можуть застрелити, залізеш в шанці – потонеш. Військо має нам надати приладдя для пірнання, – сміється, але за мить серйозно додає: Дашок захищає лиш від снігу, але принаймні не мокнеш. Щоб сховатися від обстрілу, треба зайти до сховку. Тоді вже не замислюєшся. Як починають обстрілювати, то скачеш до води. Потім важко висохнути, адже ми тут не маємо можливості випратися та висушити одяг”.

Джерело.

Related Post