Його життя пролетіло, як найяскравіша комета: за свої 42 роки Василь Сліпак встиг пізнати любов і славу, пожити в Парижі і порити окопи на Донбасі, стати міцною опорою батькам і “теплим” другом для однокласників.
Не дивлячись на всі доступні йому блага, Василь Сліпак приніс себе в жертву рідній країні, без пафосу, як син – гаряче любій матері.
З гастролей Василь привозив подарунки для всіх 28 однокласників.
Своє дитинство Василь Сліпак, який народився 20 грудня 1974 р., провів у Львові в звичайному спальному районі, в звичайній “хрущовці”, на вулиці Симоненка, 9. Навчався на сусідній вулиці – Науковій, в школі №46 ім. В.Чорновола. З дев’яти років і до 1994 року співав у чоловічій хоровій капелі “Дударик”.
“Це була унікальна дитина. Він народився в простій родині, якщо не помиляюся, його батьки – вихідці з Тернопільської області, але все життя прожили у Львові і працювали на автобусному заводі. Але задатки інтелігентності, доброти і його талант проявилися у Василя дуже рано. Я вчила його з дев’ятого класу. Коли він став випускником школи, то не був схожий на інших підлітків, а запам’ятався мені дорослою, сформованою людиною”, – згадує класний керівник Сліпака Ольга Оглашенна.
Читайте також: Пропагандистський телеканал оприлюднив відео зі снайпером ворога, який вбив Сліпака (відео)
З дев’яти років і до 1994 року Василько співав у чоловічій хоровій капелі “Дударик”.
За словами вчительки, Василь під час школи дуже часто їздив на конкурси, завжди вигравав і привозив звідти подарунки для кожного з 28 однокласників.
“Він завжди дбав про тих, хто поруч. Коли почалася війна, він постійно допомагав українським бійцям, сам пішов на фронт. Йому залишився місяць до кінця контракту, і Василь міг спокійно повернутися додому”, – говорить Ольга Федорівна, ледве стримуючи сльози.
Читайте також: Навколішки із запаленими лампадками у Львові зустріли кортеж із тілом загиблого на Донбасі оперного співака, добровольця Василя Сліпака
Василь Сліпак народився 20 грудня 1974 р. у Львові в звичайному спальному районі, на вулиці Симоненка, 9.
Майбутній оперний співак навчався на сусідній вулиці – Науковій, в школі №46 ім. В.Чорновола
Але, як кажуть знайомі загиблого, залишати передову Василь не хотів, а рідні не відпустили б його назад.
“Василь – справжній самородок. У мене залишився запис, який він мені залишив у випускному альбомі, в 17 років: “Пані Ольго, спасибі щасливому випадку, який звів мене з вами. Ваша доброта, щедрість і опіка за такими неслухняними дітьми, як ми, торкалися кожного нерва і клітини моєї сутності. Від усіх вчителів ви відрізняєтеся особливою християнською мораллю. Я завжди буду вас пам’ятати і ставити в приклад своїм дітям”.
Але залишити після себе дітей і одружитися Василь так і не встиг. “Нашим чиновникам напевно складно зрозуміти, чому він поїхав на Донбас, а є прикладом величезної самопожертви заради країни і народу”, – розридалася Ольга Федорівна і більше не могла продовжувати розмову.
Згодом Василь купив батькам будинок в Італії – на Сардинії. Брат Василя, Орест закінчив медичний виш у Тернополі і там залишився.
“Сім’я Василя завжди була дуже порядною і патріотичною. Той, ким став Василь – це результат виховання батьками. Правдолюб і добряк. Він не був хуліганом. Дуже багато читав. Він був серйозним, “теплим” і відповідальним”, – згадує вчителька.
Після страшної новини про загибель Василя телефон вчительки не замовкає – дзвонять шкільні товариші Василя, про яких десятки років не було звісток. Але горе – похорон Василя – знову всіх зблизив.
А в школі, де навчався Василь, за словами директора Романа Балаха, вже почали шукати кошти на меморіальну дошку в пам’ять про загиблого воїна-артиста.
Кращий воїн і волонтер
Під час Революції Гідності Василь брав участь в акціях української діаспори у Франції. Як волонтер організації “Fraternité Ukrainienne – Українське братство”, допомагав українським бійцям, потім познайомився з бійцями ДУК ПС і сам приєднався до них. Влітку 2015-го воював у Пісках в районі Донецького аеропорту.
Під час Революції Гідності Василь брав участь в акціях української діаспори у Франції.
Влітку 2015-го воював у Пісках в районі Донецького аеропорту
А про його активну волонтерську діяльність свідчать пости на Facebook: “Не люблю про себе робити пости, але сказали, що треба для збору коштів. Тому, брати і сестри, знаю, що серед моїх друзів є заможні українці. Може, хтось захоче допомогти добровольцям, ось моя карта і номер на фото”. Також Василь на своїй сторінці постійно інформував про поранених побратимів, тих, які загинули, і тих, кому дуже потрібна допомога.
Читайте також: З’явилися страшні подробиці бою, в якому загинув Сліпак
