Події
Історія однієї смерті та винен кожен, хто хоча б один раз в житті МАРНО викликав швидку

В Києві від  серцевого нападу помер 62-річний чоловік. Про трагічний випадок на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав Голова Всеукраїнської спілки парамедиків Ярослав Вус.

Публікуємо далі мовою оригіналу зі збереженням орфографії та стилістики:

Знайомтеся, це Петро. Петро помер. Вічная пам’ять, земля пухом і інші блаблабла які треба писати наразі тут недоречні. Петро з простої середньостатистичної української сім’ї. Нічого особливого. Я зарікся зробити так, щоб смерть Петра, як і Миколи була не даремною. Петрові було 62. З хронічних захворювань в Петра ішемічна хвороба серця.Петро був нещодавно у поліклініці де йому порадили пройти стаціонарне лікування. Петро не захотів, вирішив відкласти на потім. До потім Петро не дожив. Отже чому помер Петро?  Петро був вдома з дружиною, сів на стілець і втратив свідомість. Дружина одразу зателефонувала в швидку та сказала :”Серцевий напад, втрата свідомості”. Що було далі? Уявіть, – дружина розпочала серцево – легеневу реанімацію. Вона дійсно тиснула на грудну клітину намагаючись підтримувати мозок чоловіка живим. З диханням ій не все вдавалося, але вона великий молодець!

Що відбувалося в цей час на станції швидкої допомоги? Диспетчер намагався знайти вільну бригаду, адже бригади, що відповідали за район, в якому мешкав Петро, всі були зайняті. Думаєте в той час були пацієнти в гіршому ніж Петро стані??? НІ! але було безліч викликів на ГРВІ, високу температуру і навіть зламаний вказівний палець! Шукали вільну бригаду і в інших районах, та фактично всі найближчі бригади були зайняті НЕПРОФІЛЬНИМИ, НЕЗАКОННИМИ викликами.  Бригада звільнилася, приїхала до Петра, старалася та…. І уявіть, приїздить бригада з 4 чоловік!!!! ЧОТИРИ!!! Це нереальна рідкість. І навіть деф є, і навіть робочий, і кисень є в балоні, і навіть ларингеальні маски, і, найголовніше, дружина весь цей час проводила реанімацію як могла. Коли приїхала бригада? Через 17 хвилин! Сраних 17 хвилин! Хто винен? Водій? Бригада? ЛІкар? Законодавчо дійсно бригада мала приїхати за 10 хвилин. Це ж місто, та й виклик екстрений. Але…. Звідки взятися бригаді, якщо всі зайняті якимись незрозумілими викликами?

То зрозуміли хто винен? Винен кожен з нас, хто хоча б один раз в свому житті марно викликав швидку, а при відмові диспетчера вислати пригаду одразу грозив скаргою. Ось так і живемо. Петро став жертвою неосвідченості власного народу. Нажаль. Я дуже надіюся на те, що кожен хто читає цю статтю розуміє що на місці Петра може бути близька та дорога Вам людина. І найголовніше, якби люди не викликали 103 просто так, то на станції були б вільні бригади, які приїхали б швидше, і, можливо, врятували б Петра. То, можливо, замість великих реформ ми просто почнемо працювати так, як прописано законодавчо? Просто почнемо відсіювати непрофільні виклики?

Непотрібно видумувати велосипед, просто давайте працювати як в розвинутих країнах, коли диспетчер може сказати НІ, чи коли диспетчер може проконсультувати пацієнта телефоном. Все що треба – провести короткий інструктах диспетчерам і надати право відмовляти пацієнтам у непрофільних викликах.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook