Дозвілля
Хресні батьки і все про них. Що необхідно знати (відео)

В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином.

Але на цьому їхня функція не закінчувалася. Хресні батьки ставали духовними родичами похресника і опікувались ним, вели його впродовж подальшого життя. В наш час, коли в основному хрестять немовлят, хресні батьки виконують особливу роль у звершенні Таїнства Хрещення. Зараз нам не потрібно особливого переконання, що діти, яких хрестять, мають особисту віру, яка б мала передувати Таїнству Хрещення. Ми не можемо стверджувати, що хрестити дітей, ми порушуємо їх  волю. А віра, що є умовою звершення таїнства, заручається вірою батьків і хресних, які є членами Церкви. Щодо цієї віри святий Кирило Єрусалимський висловлюється так: «Віра має таку силу, що не один тільки віруючий спасається нею, але і другі спасаються по вірі інших. Розслаблений в Капернаумі не був чоловіком віруючим, проте мали віру ті, які принесли його і спустили через покрівлю дому» (Пор. Мр. 2:4-5).

Хресні батьки відповідальні за зростання хрещеника у вірі. Сповнюючи сумлінно свої обов’язки і несучи сумлінно відповідальність за похресника, вони великою мірою допомагають батькам у вихованні дитини. Батьки не завжди мають можливість вповні займатися релігійним вихованням своїх дітей. Хресні батьки можуть допомогти краще, ніж будь-хто. Хрещення означає не тільки прихід до Христа і входження у церковну спільноту, є не лише початком християнського життя, але й закликом до святости. Функція хресних батьків, яка полягає у вихованні та духовній опіці, є необхідною. Вони повинні підходити до цього вміло та поступово. Хресні батьки повинні подавати дітям правди християнської віри та моралі у простій і доступній для дітей формі. Дозріваючи, дитина стає більш свідомою, в її житті продовжується виховання у вірі.

Хресні батьки повинні запалювати і підтримувати у дитині вогонь віри. Таким чином, у підлітковому віці християнина ці близькі люди можуть відіграти важливу чи навіть головну роль у вихованні. Спілкування молодої людини зі старшим має нести в собі більш дружній і повчальний характер і бути передаванням віри від серця до серця. Це призводить до того, що багато людей, навіть самі хресні батьки, не розуміють свого покликання та відповідальності перед Богом і Церквою. Самі християни, не будучи практикуючими, вибирають сьогодні хресних батьків не згідно бачення Церкви, а за власним уподобанням. В сучасних умовах знайти відповідальних хресних батьків є непростою справою. Ними повинні бути лише особи, які належать до Церкви і є практикуючими християнами.

Хресні батьки мають бути обізнаними у справах віри, а в майбутньому здатними разом з іншими родичами поступово навчати похресника християнської віри. А для цього потрібна катехизація хресних батьків. Вони, будучи одними з головних учасників таїнства, повинні пройти приготування, яке виражається не лише в шаблонному чи систематичному навчанні, але в особистій молитві та зразковому житті. Сам підхід до приготування хресних батьків мав би полягати у вдосконаленні і розвитку їх як особи. Це означає, що у своїй підготовці їм потрібно робити головний акцент на особистій молитві, на збагаченні духовного досвіду, на вмінні бути прикладом, «сіллю землі» і «світлом світу».

Хресні батьки повинні розуміти, що катехизація – це не тільки навчання віри, але й прояв цієї віри у вчинках. Побачити подальший шлях їх покликання бути хресними батьками так, щоб їхні слова і обіцянки, дані у Таїнстві Хрещення, були у майбутньому підтверджені відповідними вчинками. У старовину був тільки один кум: для хлопця – чоловік, а для дівчини – жінка. У нашій Церкві існує звичай мати двох кумів, їх вибирають батьки дитини.

Читайте також:ЯК ПРАВИЛЬНО ВІТАТИСЯ? ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ ЧИ НАРОДИВСЯ?

Отже, хресними батьками можуть бути особи, котрі: – прийняли три таїнства (Хрещення, Миропомазання і Євхаристію) і належать до Церкви; – призначені до хресного батьківства самим похресником чи його батьками, опікунами, а якщо таких нема, то священником (проте у виняткових ситуаціях можливе хрещення без хресних батьків, тоді сам священик вважається хресним батьком новохрещеного); – не є батьками (фізичними) похресника чи в подружжі з ним; – не були покарані карою екскумуніки, суспенди, а також усунення чи позбавлення права виконувати завдання хресних батьків; – мають відповідний і дозволений Церквою вік: хресний батько – 15 років, а хресна матір – 13. Не можуть бути хресними батьками: особи монашого стану; невіруючі і неохрещені; психічно хворі люди; розлучені.

Окрім того, подружжя не може бути хресними батьками однієї і тієї ж дитини. З моменту хрещення настає духовне споріднення між хресними батьками та похресником, а також між хресними батьками та батьками (фізичними) дитини. Тому церковні закони забороняють шлюб між цими людьми, тобто хресний батько (матір) не може взяти шлюб з похресницею (похресником), також не може одружуватися хресний батько (матір) з матір’ю (батьком) дитини, поте через поважні причини з дозволу єпископа ці особи можуть одружитися. Церква благословляє шлюб між хресним батьком та хресною матір’ю, дітьми хресних батьків та дітьми їхніх кумів (батьків похресника). Ще раз підсумовуючи все написане, можемо сказати, що хресні батьки повинні обиратись не тільки за бажанням самих батьків дитини, але й відповідати вимогам Церкви.

Читайте також:ЛІКАРІ РОЗПОВІЛИ СТРАШНУ ПРАВДУ ПРО ЖІНОЧІ ГОРМОНИ

Джерело.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook