У нас з’явились недуги цивілізації, про які світ уже забув Для початку лише декілька цифр, щоб зрозуміти якими великими є виклики для хворих людей у нашій країні, порiвняно з Європою, пише газета Експрес.
У Франції вiд серцево-судинних хвороб помирають 330 осіб із 100 тисяч, а у нас — у 4,5 раза більше.
В Україні п’ятирічна здатність онкохворих вижити складає 46%, в Європі — 90%. Загалом рівень смертності від хвороб громадян в Україні — один з найвищих у Європі.
Чому ж усе так сумно?
Чому зазнаємо поразки у боротьбі з недугами, з якими навчилася давати собі раду цивілізована Європа? — Інфаркти, інсульти, гіпертонії… Чому в Україні ці захворювання набули такого розмаху? — Високий рівень серцево-судинних патологій і смертності від них частково можна пояснити генетичною складовою, — сказав Анатолiй Дорогой, доктор медичних наук, заступник головного лікаря ННЦ “Iнститут кардiологiї iменi М.Д. Стражеска”.
— Ще століття тому наші предки, не надто розпещені технічним прогресом, перебували у постiйному русi (добували їжу, вирощували врожаї, споруджували житло тощо), їх серце призвичаїлося до постiйних навантажень. Ще у серединi минулого столiття, пригадую, у столицi СРСР фiксували рекорд — 30 iнфарктiв за рiк. Нинi в українських мегаполiсах стiльки серцевих катастроф трапляється впродовж доби.
Спосiб життя бiльшостi наших сучасників-українців уже не вимагає великих витрат енергiї i м’язової сили, а за якесь століття серцево-судинна система генетично ще не встигла перебудуватися, вона не може працювати нормально і швидко виснажується. Тому така сумна стастика: 30% померлих від серцево-судинних патологій — це особи до 55 років. Так, ці патології знайомі і європейцям. У віці поза сорок років французи, англійці, та й наші найближчі сусіди починають відчувати, що серце і судини в них вже слабшають. Але якщо європейці йдуть до лікаря, відчувши перші сигнали організму, то середньостатистичні українці — лише тоді, коли припече.
До речі, надто пізнє звертання до лікаря — це одна з причин смертності і від багатьох інших хвороб, зокрема раку. — Рак — другий у рейтингу фатальних для українців недуг цивілізації.
Причому від багатьох онкопатологій, з якими у розвинених країнах вже навчилися жити, у нас i далі помирають. Хіба в Україні немає кваліфікованих онкологів, сучасних методів діагностики? — В Україні є і висококваліфіковані лікарі, і технології, і лікування онкопатологій ведеться за міжнародними протоколами, — каже Віктор Сердюк, голова Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів.
— Але багато що впирається у гроші, точніше, в їх відсутність. Для лікування новоутворів Україна потребує понад 15 мільярдів гривень на рік — це покриє і оперативні втручання, і хіміотерапію, і променеву терапію. Але цих грошей хронічно бракує. У середньому, на лікування одного онкопацієнта потрiбно 100 тисяч гривень, яких постійно бракує.
А у дитячій онкології ціни взагалі захмарні. Оскільки лікарні не забезпечені ліками від онкохвороб, то 90% витрат на них iде з гаманця пацієнта. І тому 30% хворих узагалі відмовляються лікуватися. Звідси і різниця, яка шокує. — 10 тисяч українців лише торік звели в могилу інфекційні захворювання. Причому вмирали наші люди, зокрема, i від туберкульозу, і від ботулізму, правця, сказу — недуг, про які в Європі вже забули. Чому? — У причин такої смертності дуже сильна бюрократична складова, — каже Наталія Винник, кандидат медичних наук, лікар-імунолог.
— Наприклад, у нас ще торік критично бракувало вакцин від туберкульозу, якi для обов’язкової імунізації немовлят за законом централізовано закуповує держава. За деякими даними, ризик підхопити паличку Коха у новонароджених становить 40%. І саме на першому році життя сухоти найнебезпечніші, оскільки найчастіше призводять до смертi.
Проблема, на жаль, і з інфекційними недугами, які взагалі не лікуються, яким можна лише запобігти. Йдеться про спеціальні імунопрепарати для екстреної профілактики правця, ботулізму, сказу тощо. На жаль, торік реєстрували випадки смерті українців від цих інфекцій, а все тому, що в медзакладах не було рятівних препаратів (у аптеках їх не знайти вдень зi свiчкою).
А цьогоріч у Дніпрi нещеплений двомісячний малюк загинув від ускладнень кашлюка — випадок для цивілізованої держави, де діє програма обов’язкової вакцинації, взагалі безпрецедентний. — Як люблять казати медики, здоров’я пацієнтів залежить від них лише на 10%. А що саме залежить суто від нас? — У наших силах дбати про здоров’я змолоду.
Але проблема у тому, — вважає професор Геннадій Апанасенко, доктор медичних наук, завідувач кафедрою НМАПО імені П.Л. Шупика, — що бiльшiсть наших спiввiтчизникiв по-справжньому замислюється про свій стан лише у 45 років: третина обмежує вживання алкоголю, ще третина переходить на рацiональне харчування і відмовляється від шкідливих продуктів, навіть більшість курцiв покидають свою шкiдливу звичку. Бо саме ці фактори підштовхують розвиток багатьох недуг серця, органів дихання і травлення, онкопатології тощо.
Читайте також:НЕРВОВІ КЛІТИНИ ВСЕ-ТАКИ ВІДНОВЛЮЮТЬСЯ – ВЧЕНІ
На жаль, сучасний українець має букет набутих хвороб вже у 30 рокiв! І коли після сорока він усвідомлює, наскільки все серйозно, починає переглядати свій раціон і звички, то часом вже нічого не можна виправити. Звідси — і сумна статистика…
