Українці все частіше міняють свої старі і непотрібні речі на продукти. Наприклад, за неношене взуття або колекцію книг можна виручити пару кілограмів картоплі. І якщо три роки тому такий спосіб використовували тільки жителі прифронтових містечок на Донбасі через брак грошей, то сьогодні ця тенденція поширилася на всю Україну, повідомляє сайт “Сьогодні“.
НА М’ЯСО І БАНАНИ. Найбільше таких пропозицій зараз в столиці і обласних центрах – в Дніпрі, Одесі, Сумах, Луцьку, Житомирі та Харкові. Однак, зустрічаються оголошення і в маленьких містечках чи селах. На їжу міняють все що завгодно: взуття, одяг, біжутерію, декор, постільну білизну, посуд, книги, інші продукти і навіть побутову техніку. Переважно – радянського виробництва.
Іноді трапляються і досить екстравагантні пропозиції. Так, при бажанні за продукти можна отримати норкову шапку або навіть весільну сукню. “Сукня дуже красива, вигідно підкреслює грyдu. Можна приміряти в Києві у зручний для вас час”, – пише киянка Олена. Вона розлучиться з сукнею за овочі, рибу або м’ясо. До речі, саме ці категорії продуктів користуються серед міняйл попитом.
Особливо приваблива сільська продукція. “Краще, щоб продукти були з села”, – рясніють оголошення, маючи на увазі м’ясо свійської птиці, фрукти і овочі з городу, іноді – яйця з-під сільських насідок. Але трапляються і особливі побажання. Наприклад, користувач Ірина просить за комплект постільної білизни “рис, гречку або банани”, а Надія з Харкова готова розлучитися з дитячими речами “за пісне масло, цукор або згущене молоко”.
ШКОДА ВИКИДАТИ. Українці запевняють, що йдуть на такий обмін не через важке фінансове становище. Одесит Олексій розповів нам, що багато виставлених ним товарів йому не потрібні, а викидати шкода: “Розвантажую горище і гараж – там гори непотребу, який шкода відправляти на смітник, а комусь може стане в нагоді”. Олексій пропонує радянський чайний сервіз за три кілограми картоплі, а ось 14 томів Джека Лондона – вже за п’ять кілограмів картоплі або три – цукру. Одесит стверджує, що людям важко за такі речі платити, а от продукти, якщо вони вже є в наявності, віддати легко. “Якісь 50 грн я б сам краще на проїзд залишив. А їжу віддати не так шкода. У багатьох така ж логіка”, – говорить він.
У свою чергу Катерина з Сум, яка змінює взуття на помідори, цибулю або яблука, зазначає, що розраховує на сільських жителів: “У мене є старе, але неношене взуття, яку за гроші продавати соромно, а за продукти – ні. Людям з села нескладно зібрати мені яблук або виділити трохи цибулі зі своїх запасів”. А ось киянин Ігор змінює свої непотрібні речі на їжу через особисту зручність: “Приносять продукти прямо під будинок, мені навіть не потрібно до магазину за ними йти. Нещодавно мені принесли за набір склянок качан капусти і помідори”. До речі, більшість міняйл пропонують тільки очну ставку, кажуть, що пересилати товар поштою – невигідно. “Хочу обмінюватися, а не витрачати гроші на доставку. Адже тоді в чому сенс? За ці ж 20 грн на послуги пошти я можу тоді і сама купити овочів”, – зазначає Катерина.
Психологи пояснюють тренд особливостями українського менталітету. “Виявляється наша ощадливість. Українцям властиво накопичувати речі і важко викидати їх. Обмін – логічний вихід”, – пояснює психолог Лілія Вороніна. Експерт зазначає, що жителі Сходу три роки тому показали всім приклад: “Люди бачать, що так вже роблять, і думають, якщо це працює, чому б не скористатися. Так українці проявляють конформізм і економність”.
НЕ ТІЛЬКИ ЇЖА. Якщо тренд міняти речі на продукти – відносно новий, то бартер в країні в ходу вже давно. На одному з популярних майданчиків з купівлі-продажу налічується близько 40 тисяч пропозицій щодо обміну. Пропонуючи свої речі, українці пишуть: “Обміняю на що завгодно”. Найходовіша категорія товарів – одяг і взуття. Далі йде електроніка – народ часто міняє свої застарілі смартфони і телефони. Третє місце за популярністю серед міняйл займають товари для дітей. “Сини вже виросли, а гори брязкалець і пелюшок залишилися. Не викидати ж їх”, – зазначає Ірина з Чернігова. Жінка розповіла нам, що вже встигла виміняти рюкзак для старшого сина і кілька іграшок для молодшого.
А ось киянка Олена робить вдома ремонт і обмінює свої непотрібні речі на будівельні матеріали – клей, шпалери, валики тощо. “Люди телефонують. Мені потрібна фарба або лінолеум, а їм – мої речі, у мене є одне, у них – інше. Це дуже вигідно”, – поділилася з нами мешканка столиці.
