Без рубрики Гепатит

Гепатит С: в Європі впоралися, чи є шанс в України

Найстрашніше, що чимало лікарів певні того, що «ласкавий вбивця» не піддається лікуванню, і запевняють у цьому своїх пацієнтів

З кожним роком все різкіше збільшується відстань між українською системою охорони здоров’я і медициною розвинених держав. Багато хвороб, які у нас сприймаються як вирок, в європейських країнах успішно лікують, повертаючи людям нормальну якість життя.

На жаль, для наших хворих це недоступно не лише через дорожнечу ліків, діагностики та послуг медичних установ, а і в силу некомпетентності багатьох лікарів, які не люблять виходити за рамки інформації, отриманої ще у студентські роки.

Як у нас, наприклад, сприймається діагноз вірусний гепатит С (ВГС)? Доктор, у дев’яти з десяти випадків, обов’язково нагадає, що цю хворобу називають лагідним вбивцею, знімаючи тим самим і з себе, і з клініки відповідальність за результати лікування.

Більшість пацієнтів не сперечатимуться з ним, заздалегідь налаштувавшись на трагічну хвилю. І замість того, щоб шукати вихід із глухого кута, будуть мучитися питанням: за що мені така кара?

Але ж вірусний гепатит С вже не вирок, його можна повністю вилікувати. Про це свідчать результати лікування в США і ЄС, отримані протягом останніх років. У європейських країнах рівень захворюваності знизився в десятки разів, а в Україні — різко підвищився.

За даними статистики, у 2015 році на диспансерному обліку стояло близько 60 тисяч хворих на ВГС. У цей період відбулося різке зростання смертності, досягнувши майже 45%. За оцінками експертів, ці цифри потрібно збільшити мінімум утричі, щоб наблизитися до реальної ситуації.

Причин багато: недостатнє фінансування держпрограми з лікування вірусних гепатитів, низький рівень діагностики, відсутність скринінгових і профілактичних заходів. З 19 пунктів держпрограми, за реалізацію яких відповідає Міністерство охорони здоров’я, виконувався лише один — закупівля ліків. Але бюджетних коштів, як правило, виділяється не більше 20–25% від потреби.

Навіть якщо ліки надійшли до обласного гепатоцентру, це не означає, що кожен хворий може їх отримати. Як стверджує Дмитро Коваль, директор Всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит», про це свідчить інформація, яка надходить від пацієнтів з різних областей.

«Є лікарі, які відмовляються включати пацієнта в програму. Причини називають різні: ліків мало, на всіх не вистачає; навіщо це починати, якщо ви все одно скоро помрете, тощо. Багато з них не знайомі з протоколами лікування, лякають хворих побічною дією ліків, немовби гепатит С то є застуда, яка пройде і без медикаментозного лікування.

Щоб говорити про охоплення лікуванням, потрібно створити реєстр хворих, а такого у нас немає. Оскільки з держбюджету виділяються кошти на те, щоб купити ліки, МОЗ зобов’язане перевіряти ефективність не тільки лікування, але і діяльності гепатоцентру».

Перемогою вчених Академії медичних наук, профільних кафедр Національного медуніверситету, а також пацієнтських організацій було прийняття державної програми лікування та діагностики вірусних гепатитів, якого вони домагалися кілька років. Не так давно, у 2008 році, держава взагалі не помічала цієї проблеми і, судячи з усього, не збиралася фінансувати створення гепатоцентру і лікування пацієнтів з вірусними гепатитами.

Водночас на саміті «Великої вісімки» було заявлено, що в найближче десятиліття поширення гепатитів В і С може перевищити кількість випадків туберкульозу і СНІДу разом узятих.

Як світ відреагував на цю заяву? Велика Британія провела масову кампанію із виявлення вірусних гепатитів, яка тривала майже два роки. Діагностикою охопили величезну кількість людей, починаючи з груп ризику. Всім, у кого виявили ці віруси, запропонували лікування, яке оплачувалося державою і різними фондами. Приклад Великої Британії підхопили й інші країни.

«Згідно з глобальним оцінками, вірусним гепатитом С інфіковано близько 160 млн людей, — розповідає Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету ім. Богомольця, головний позаштатний інфекціоніст Міністерства охорони здоров’я. — Це становить приблизно 2,5% населення земної кулі. В Україні рівень поширеності хронічних форм ВГС сягає майже 9%. Точна кількість інфікованих невідома, оскільки в багатьох країнах, в тому числі і в нашій, немає ефективної системи епіднагляду, виявлення і лікування цієї категорії хворих. Нам вдалося підготувати і затвердити протоколи діагностики та лікування, що базуються на міжнародному досвіді, на принципах доказової медицини. Останні зміни до цього документа були внесені наприкінці 2015 року, що має величезне значення як для практичної медицини, так і для участі нашої країни в міжнародних програмах».

Що робити, коли доктор повідомляє: у вас вірусний гепатит С?

Експерти радять не панікувати і не опускати рук. Щоб виключити помилки і випадковості, обстеження необхідно повторити, звернувшись при цьому до різних лабораторій.

Якщо діагноз все ж таки підтвердився, не слід починати лікування в поспіху. Ця хвороба має кілька стадій, в тому числі й «сонні періоди», що дає можливість підготуватися до лікувального процесу і морально, і матеріально. Перш за все потрібно знайти хорошого лікаря. Не вірте тому, хто збирається лікувати за власною методикою, яка, за його словами, багатьом допомогла. Потрібен фахівець, який знає сучасні протоколи лікування, а значить, ті препарати і схеми, які дійсно дозволяють вилікуватися.

Найстрашніше, що багато лікарів переконані в тому, що «ласкавий вбивця» не піддається лікуванню, і запевняють у цьому своїх пацієнтів. Не секрет, що багато хто з них не має можливості вчасно проходити курси підвищення кваліфікації, їздити на конференції, де йде обмін досвідом, обговорюються нові методи діагностики та лікування. Звідки їм знати, що там застосовується в Європі?

У пацієнтських організаціях нарікають на те, що в Україні використовуються лікарські препарати, що не дають такої ефективності, як інноваційні. МОЗ закуповує те, що має найменшу ціну, щоб забезпечити лікування якомога більшої кількості хворих. Напевно, в цьому є своя логіка. Проте тільки точні розрахунки могли б показати, кому і наскільки вигідні такі підходи.

Курс лікування цими препаратами триває майже рік — 48 тижнів. Якщо у когось гепатит С виявили в нинішньому році, нехай навіть на початку січня, все одно раніше 2017 року в програму його не включать. Чому? Ліки вже розділили на 48 тижнів, а розширення постачань не передбачається.

Трохи у когось взяти, щоб комусь віддати — не можна. Переривати курс лікування — небезпечно. Немає сенсу його починати, якщо немає впевненості, що ресурсів вистачить на повний цикл. Гепатит С, як і будь-яке інше вірусне захворювання, паузу в лікуванні використовує, щоб «пристосуватися». Це закінчується резистентністю, яка лікується набагато складніше і дорожче.

Все це призводить до втрати здоров’я, інвалідності, високої смертності.

Тому фахівці, які підготували протоколи лікування, а також пацієнтські організації так домагалися, щоб до списків, поданих на тендери, потрапили інноваційні ліки, зокрема софосбуфір, який використовується в багатьох країнах світу. Його ефективність досить висока, втім, як і ціна. Тримісячний курс лікування коштує близько 100 тисяч доларів. Принаймні, саме таку інформацію отримують хворі, коли шукають порятунку від гепатиту С.

Не всім відомо, що є винятки. У Єгипті, наприклад, лікування цим препаратом обходиться значно дешевше. Вартість курсу залежить від того, оригінатор це або генерик.

Багато наших співвітчизників шукали шляхи, як придбати ліки за кордоном, але далеко не всім це вдавалося (препарат рецептурний).

У нинішньому році, як обіцяє МОЗ, наші хворі на ВГС теж зможуть лікуватися софосбуфіром. Частина грошей в рамках держпрограми була витрачена саме на ці ліки.

Як розподілятимуть? Упаковок лише 6 тисяч, а хворих десятки тисяч. Тільки в Києві за рік стає на облік понад тисячу хворих на ВГС.

На думку О. Голубовської, Україна, зробивши перший крок в цьому напрямку, наблизилася до мети, поставленої ВООЗ. «Кілька років розробляється Глобальна стратегія елімінації вірусного гепатиту С до 2030 року. Наша країна, як член ВООЗ, буде зобов’язана виконувати її положення, як це було з малярією, яка до 1960 року була ендемічною для усіх країн Європи. Нещодавно в Брюсселі відбувся перший європейський саміт, присвячений елімінації гепатиту С у Європі. Україна брала участь в його роботі, провела серію консультацій. Саміт закінчився підписанням маніфесту ЄС, який має для нас велике значення. Україна може отримати значну міжнародну допомогу, якщо своєчасно підготує і затвердить відповідні програми».

Це означає, що незабаром хворі на гепатит С отримають можливість лікуватися такими ж препаратами і за тими ж схемами, що і в європейських клініках.

Читайте також: У Житомирі уже четверо дітей у садочку заразились гепатитом А (відео).

Джерело.

Загрузка...

Related Post