Дозвілля
“Був дуже щедрим” – сусід Параджанова показав подаровані режисером речі

Останні роки свого життя режисер Сергій Параджанов провів у Тбілісі. Тут народився 9 січня 93 роки тому в родині вірменів. Батько був антикваром. Хотів передати свій фах сину, але той вирішив стати режисером і художником.

“Мене поважав, бо я був ювеліром. Як і він, робив руками красиві речі. Заходив до нього по пораду, як краще зробити. Він знався на мистецтві, мав смак. Бере скло, пляшку, й одразу в його руках це перетворюється на художній витвір, – розповідає сусід Параджанова з Тбілісі Омар Чантурія. Живе у старому районі грузинської столиці на вуличці Коте Месхі. – Серго часто робив подарунки. Без причини. Нам подарував цей буфет, мамину люстру, оцей підсвічник, – показує на антикварні предмети по кімнаті Омар Чантурія. – Але й собі любив щось випросити. Раз побачив у нас скриню часів Миколи ІІ із червоного дерева, з латунними петлями. Абсолютно нова. Сергій: подаруй, подаруй. Я не хотів. Вона дорога. Зараз би дали за неї мінімум 6 тисяч доларів. Та дня не проходило, щоб він не просив її. Я здався — як такій людині відмовити? За неї притягнув мені оцей буфет”

Параджанова тут поважали, бо був добрий і щедрий. Хтось пригостить фруктами — він одразу покличе сусідів і пороздає”.

Реклама

Будинок Сергія Параджанова зберігся. Біля вхідних дверей прикріплена меморіальна дошка. Зараз тут живе родина, яка купила будинок у єдиного сина режисера Сурена. Кімнату Параджанова здають туристам. Хочуть зібрати речі, які залишилися після нього, щоб відкрити в домі музей.

Найбільше речей Параджанова зберігається у його музеї в Єревані. Він розташований у центрі вірменської столиці. Тут зібрали його особисті речі з тбіліського будинку. А також – колажі, ляльки, інсталяції, кераміку. Музеєм керує його незмінний директор Завен Саркісян. Товаришував з режисером з 1977-го року, був його фотографом.

“Сергій Параджанов дуже любив людей. Ми, на прикладі його, показуємо, як слід ставитися до гостей – зустрічати їх із посмішкою. Хоча він і не кожному посміхався, – говорить Завен Саркісович. – Двері його дому були постійно відчиненими. Як магніт притягував людей. Мав дивовижну енергетику. За все життя я не бачив більше людини, яка могла би прийти в незнайоме середовище, а через півгодини уже всі з відкрити ротами слухали тільки його”.

У Вірменії Сергій Параджанов не жив. Та часто тут бував. Кажуть, заповів себе поховати саме на батьківщині предків. Свої останні дні провів у єреванській лікарні. Похований у пантеоні видатних діячів країни.

Читайте також: Знаючи, що це останній день народження дочки, батьки влаштували для неї особливе свято!

Джерело.

Реклама

Реклама
Загрузка...

Реклама

Related Post

facebook