Дозвілля

Топ -10 кращих фільмів 2015-го

Кінокритик BBC Culture обрав найкращі десять фільмів 2015 року, серед них – дві видатні документальні стрічки та два сіквели, яких ніхто не чекав.

10. Емі

Емі Вайнгауз записала лише два альбоми. До того часу, коли вона померла в 27 років, про її алкогольну залежність та непристойні витівки стільки написали у ЗМІ, що виникає питання, чи може документальна стрічка насправді розповісти щось нове.

Але саме тому фільм Азіфа Кападії і став таким відкриттям. Його бачення Емі настільки інтимне і вражаюче, що вам здається, ніби ви дивитеся фільм про зірку, яку ніколи раніше не бачили.

Дівчина, яка ховається за яскравим макіяжем “котячі очі”, мала талант, гідний Біллі Голідей, сексуальну харизму, яку вона випромінювала як священне світло, і бажання знищити себе.film_10

Режисер Азіф Кападія бере образ Емі, створений таблоїдами, і розкриває велику трагедію, яка насправді оточувала життя співачки.

9. Зільс-Марія
film_9
Драма режисера Олів’є Ассаяса – легка і саркастична версія “Осінньої сонати” Інгмара Бергмана. Героїня Жульєт Бінош – акторка Марія Ендерс – не розуміє, що криза середнього віку, яку вона переживає, і є її найкращою роллю.

Образ Жульєт Бінош сповнений симфонії емоцій. А гра Крістен Стюарт, яка виконала роль амбітної помічниці Марії Ендерс, розкриває масштаб її таланту – вона могла би стати Джейн Фондою нового покоління.

Назва п’єси, “Змія Малойї”, в якій має зіграти головна героїня і яка означає дивне природне явище – низькі білі хмари, стає метафорою не лише темних сил життя, але й художнього перевороту у кінематографі.

8. Крід
film_8
Якщо ви думали, що серій про боксера Роккі Бальбоа вже вийшло більш, ніж достатньо, ви помилялись. Сьомий спін-офф і сіквел стрічки “Роккі”, створений Раяном Куглером, – це напружена психодрама і найбільш захоплюючий блокбастер року.

У стрічки – стандартний сюжет, але у кожному її кадрі відбивається блискучий режисерський талант Раяна Куглера. Гра Майкла Джордана, який виконав роль сина Аполлона Кріда, – це справжній акторський винахід. Під зовнішньою незворушністю (навіть коли він плаче, це виглядає ніби сльозу пустила статуя) глибоко приховані чуттєвість та уразливість, які нагадують гру Сільвестра Сталлоне в оригінальному “Роккі”.

Сталлоне теж присутній у фільмі як зламана, але нескорена версія себе колишнього. І як би банально це не звучало, але саме гра Сталлоне і робить “Крід” таким душевним.

7. Кінець туру
film_7
Якщо ви хочете побачити фільм з численними діалогами та майже без сюжету, але який не відпускає вашу увагу до самого кінця, забудьте про “Мерзенну вісімку” (новий фільм Тарантіно. – Ред.) і подивіться драму Джеймса Понсольдта.

В основі сюжету – п’ятиденне інтерв’ю з письменником Девідом Фостером Воллесом під час туру на підтримку його твору, яке в нього взяв амбітний і прагматичний репортер Rolling Stone (Джессі Айзенберг).

Джейсон Сігел блискуче грає роль дивакуватого письменника, типового представника покоління Х, який носить бандану і проповідує ексцентричну життєву філософію.

Втім, “Кінець туру” намагається розкрити причини загадкового самогубства Девіда Воллеса. На думку творців стрічки, письменника настільки захопило бажання переграти всіх навколо себе, що він був готовий принести в жертву навіть свою славу.

6. Думками навиворіт
film_6
Найкращий анімаційний фільм студії Pixar за десятиліття має такий оригінальний сюжет, якого я ще не бачив в кіно. Він розповідає про те, як емоції всередині нас вирують і борються одна з одною, щоб врешті-решт ми стали тими, ким ми є.

Коли дівчинка-підліток Райлі (Кейтлін Діас) переїжджає зі своїми батьками до Сан-Франциско, вона впадає у розпач. За настрій дівчинки постійно змагаються п’ять головних емоцій: Гнів (войовничий герой Льюїса Блека), Страх (Білл Гадер), Огида (Мінді Кейлінг), Радість (Емі Полер) і Сум (Філліс Сміт). Але саме вони зрештою допомагають їй пізнати себе і подорослішати.

5. Дівчина без комплексів
film_5
Назва фільму, як і його трейлер справляють враження, що це історія про безтурботну марнотратку життя, хоча насправді героїня Емі Шумер – симпатична зворушлива невдаха. Вона працює журналісткою глянцевого журналу, любить чоловіків та вечірки, безвідповідальна і каже перше, що їй спадає на думку. Насправді вона робить лише те, чому її навчила наша культура.

Фільм режисера Джадда Апатоу розповідає про шлях цієї розгубленої дівчини до дорослого життя.

У цій дуже смішній романтичній комедії перевершені всі комедійні образи, які колись створювали Джулія Робертс, Сандра Буллок та Мег Райан. Емі Шумер, яка також виступила авторкою сценарію стрічки, здається, взяла найкраще від кожної з комедійних принцес Голлівуду.

Їй вдалося створити смішну, але водночас дуже реалістичну героїню. А герой Білла Гейдера, як завжди, вміє водночас клеїти дурня та залишатися бездоганним джентльменом.

4. Очищення: Саєнтологія та в’язниця переконань
film_4
Режисер Алекс Гібні робить документальні стрічки зі швидкістю, з якою інші створюють епізоди ситкомів. Через це нерідко потерпає якість його роботи. Але однозначно не цього разу. “Очищення” – це майстерне дослідження зловісних таємниць саєнтології.

Фільм тримає в такий напрузі, яка вдається лише якісним трилерам. Стрічка поступово відкриває глибини психології культу, в шокуючих деталях розповідає, як Том Круз і Джон Траволта заплутались і чому стільки людей жертвують своїм життям і особистістю заради релігії, яку Л. Р. Габбард колись створив з наукової фантастики.

А поява у фільмі Девіда Мікейвіджа – людини, яка з релігійної секти зробила комерційний проект світового масштабу – може позмагатися хіба що з виходом Дарта Вейдера в “Зоряних війнах”.

3. Любов і милосердя
film_3
Як зробити гарний байопік про засновника і лідера гурту The Beach Boys Браяна Вілсона – поп-генія з емоційною і надто вразливою особистістю?

Блискуча, зворушлива драма режисера Білла Полада досліджує бентежну душу рок-музиканта, який, здається, знаходив мелодії для своїх пісень на небесах.

Пол Дано, який зіграв молодого Браяна, став номінантом на премію “Золотий глобус” за найкращу роль другого плану. Роль музиканта в зрілому віці виконав Джон Кьюсак. І хоча він не дуже схожий на Браяна Вілсона зовнішньо, він створив такий емоційно глибокий образ, який йому навряд чи вдавався з часів фільму “Скажи що-небудь”.

2. Шалений Макс: Дорога гніву
film_2
Через десятиріччя режисер Джордж Міллер робить спробу позмагатися з успіхом “Воїна дороги” (частини франшизи “Шалений Макс”. – Ред.) так само, як і “Воїн дороги” колись спробував перевершити “Шаленого Макса”, і результат виявився приголомшливим.

Жодна сцена з будь-якого іншого екшену не була настільки швидкою та лютою. Перегляд фільму нагадує божевільну відеогру. Темна краса стрічки полягає в тому, що у кожному кадрі, ніби відточеному лезом бритви, у кожному відчайдушному поєдинку іржавих автівок відчувається дух небезпеки.

Макс актора Тома Гарді постає зневіреним невдахою, який, тим не менш, намагається знову відкрити себе. А героїня Шарліз Терон – це нове втілення жіночої могутності. Вона – душа “Дороги гніву”, люті якої вистачить, щоб повністю знищити вас.

1. Керол
film_1
Дія мелодрами Тодда Гейнса відбувається на початку 1950-их, весь фільм на перший погляд здається точною копією іншої стрічки режисера – “Далеко від раю”. Тим не менш, ніколи раніше Тодду Гейнсу не вдавалось зобразити пристрасть з такою елегантною прямотою.

Він перетворює роман Патриції Гайсміт 1952 року “Ціна солі” на п’янку романтичну історію з присмаком суму. У неперевершеній грі Кейт Бланшет з’являється головна героїня – Керол, яка спочатку здається фатальною жінкою, але згодом ми дізнаємося, що вона – віддана мати, яка ризикує втратити найдорожче. Керол – гордовита, ніжна, емоційна і дуже нещасна.

За роль наївної молодої дівчинки, яка відкриває справжнє кохання, Руні Мара отримала приз Каннського фестивалю за найкращу жіночу роль.

І хоча фільм не каже цього вголос, він насправді є потужним закликом до толерантності. “Керол” – це погляд на ідею звільнення жінок очима старого Голлівуду.

Читайте також: “ГРА ПРЕСТОЛІВ”: ПЕРШИЙ ТРЕЙЛЕР ШОСТОГО СЕЗОНУ МИТТЄВО ЗІБРАВ МІЛЬЙОНИ ПЕРЕГЛЯДІВ(ВІДЕО)

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Загрузка...

Related Post